Тобі немає діла, чи жива ще.
А я продовжую писати лиш тобі.
Хоч з кожним днем слова в'язати важче.
А петлі підбираються до ніг.
Тобі далеко байдуже на стан.
В я кому я з тобою досить довго.
Просила - не закрив ти кран.
Тепер це тіло йде під воду.
Тримаюсь на поверхні з усіх сил.
Я думала, що ти - мій порятунок.
Та те, що обіцяв ти не зробив.
Забрав останній подих в поцілунок.
Тебе сцілила, а ти мені віддав,
Усе що заживо з'їдало ззовні.
Ти не знаходив часу серед сотень справ.
А на одинці слова всі незмістовні.
Твоя частинка десь блукає містом.
Шукає, ту з ким ти провів останню ніч.
А та дівчина не знаходиться собі місця.
Ти не приходиш на її останній клич.
Згадуєш її поряд зі мною.
Думаєш - не бачу. Не сліпа.
Як зупиняєшся ти на півслові,
Коли з коханням згадуєш моє ім'я.
Все зникло. Тебе я не виню.
Не маю права позбавити кохання.
Лиш дуже я тебе прошу.
Пообіцяй: вона не постраждає...
Відредаговано: 22.08.2025