Слова серця в риму

Без назви

Століттями забуті ідеали.

А що було здогадуюсь лишень.

Вбивати у собі потенціали

Це те що я роблю от день у день.

Стояти сотнями, уламки на землі...

Хто розгадає, як скласти в одне ціле

Тому ніякі перешкоди не страшні

І світ яскравий, а не чорно-білий.

Хто запалає полум'ям вводі.

Без страху потушить іскри злості

Тому відкриються шляхи на стороні

Побачить крізь закриті стіни космос...

Хто попри темряву несе в собі надію.

Вона освітлює дорогу, як свіча.

Хтось вже потух, а хтось горить, я - тлію

І пригортаюся, мов чорне кошеня...

Хто йде наперекір чужим шляхам.

Під градусів так дев'яносто.

Чи більше, менше... сто вісімдесят

Хоч виглядає так, та їм не просто...

Більше нічого додати. Провонуйте свої назви в коментарях.

З аовагою та найщирішими побажаннями Нура Токрів!

Подобається

#536 в Різне
#49 в Поезія

Відредаговано: 09.11.2024