Коли холод пробігає обличчям.
Перина не випускає з теплих обім.
М'яка подушка до себе ще кличе,
А звук будильника краде з солодких мрій.
Це мій ранок: світлий, прекрасний.
Хоч буває часу замало,
Насолодитися ним достатньо
І зібратися, щоб нічого не заважало.
Коли ж йду на роботу, покидаю будинок,
А ввечері приходжу втомлена, без ніг.
Мене зустрічає родина
І вся втома тане на очах, як сніг.
Відредаговано: 09.11.2024