Якщо ви прийшли сюди, значить як і я обожнюєте поезію. У цій книзі я публікуватиму вірші, які виходить написати потягом дня. Нехай маленькі, бо на 4 рядочки, але ці 4 рядочки - мій день.
Знали би ви, скільки в мене в нотатках є віршів, але тільки 2 або 3 закінчено. Постійно думаю: повернусь колись до них і закінчу. Але та хвиля натхнення, яка змусила почати писати вірш поплила далі, не завершивиши на думку авторки. Може колись я таки закінчу, але це не набуде вже одним цілим. Чутно - склеїно з двох частин.
Я мрію навчитися писати, як інші: вкладати глибокий сенс у прості слова, щоб це не звучало, як розповідь учнів початкових класів. Я мрію бачити захват в очах людей, або знати, що мої слова зігріди чиюсь душу в самотній ранок; підняли настрій в похмурий день; забрали жахливі відчуття собі і тепер не так боляче.
А знаєте, що найважче в написанні віршу? Придумати назву. Саме для мене - це велика проблема. Бо я не знаю, що там має бути. Це ж фактично скоротити тему вірша до кількох слів.
Ехххх, мені ще вчитися і вчитися. От би побільше критики, помилок, щоб перейти на вищий рівень. Від інших краще видно свої творіння.
Якщо Ви переглянули, і Вам сподобалося, то обов'язково додавайте кгигу до бібліотеки, бо в моїх планах її ще довго писати. Може, взагалі до кінця життя. Хто знає))
Люблю, Вас, Промінчики!
Відредаговано: 09.11.2024