Якщо ви прийшли сюди, значить як і я обожнюєте поезію. У цій книзі я публікуватиму вірші, які виходить написати потягом дня. Нехай маленькі, бо на 4 рядочки, але ці 4 рядочки - мій день.
Знали би ви, скільки в мене в нотатках є віршів, але тільки 2 або 3 закінчено. Постійно думаю: повернусь колись до них і закінчу. Але та хвиля натхнення, яка змусила почати писати вірш поплила далі, не завершивиши на думку авторки. Може колись я таки закінчу, але це не буде вже одним цілим. ВІдчуватиметься, склеїно з двох частин.
Я мрію навчитися писати, як інші: вкладати глибокий сенс у прості слова, щоб це не звучало, як розповідь учнів початкових класів(не маю нічого проти цих історій, вони чарівні). Я мрію бачити захват в очах людей, або знати, що мої слова зігріли чиюсь душу в самотній ранок; підняли настрій в похмурий день; забрали жахливі відчуття собі і тепер не так боляче.
А знаєте, що найважче в написанні віршу? Придумати назву. Саме для мене це велика проблема. Бо я не знаю, що там має бути. Це ж фактично скоротити тему до кількох слів.
Ехххх, мені ще вчитися і вчитися. От би побільше критики, помилок, щоб перейти на вищий рівень. Від інших краще видно свої творіння.
Якщо ви переглянули, і вам сподобалося, то обов'язково додавайте книгу до бібліотеки, бо в моїх планах її ще довго писати. Може, взагалі до кінця життя. Хто знає))
Люблю вас, Промінчики!
Відредаговано: 22.08.2025