ШІ точно не мужик

Де ж це воно, в холєрі... де його знайти? О, може, в цієї дівки запитаю:

— Вітаю, дівонько! А де тут телефони ремонтують, не підкажеш?

— А, ось за цим будинком. Там побачите вивіску — «Ремонт телефонів», — пробасило дівчисько.

— Дякую тобі, диво… діво... хло...пчику. — Господи, до чого ТЦК людей довело... Завертаю за ріг — а ось і майстерня.

— Добрий день, — вітаюся до, мабуть, «заброньованого» хлопця, бо бачу — губи не намальовані й хустки на голові нема.

— Добрий день, вам чого, діду? — здивувався моєму візиту в такому віці майстер. — Я кнопкових телефонів не ремонтую. На них уже майже попиту немає...

— А ти не задавайся, в мене смартфон. Я дід просунутий. Коли ти ще на «каку» «буба» казав, то я вже в «тетріс» грав.

— Ого, це аргумент. Ну, розказуйте, що у вас з телефоном?

— Тут не розказувати, тут показувати треба, — дістаю з кишені телефон з розтрощеним екраном на друзки.

— Нічого собі! Ви що ним — цвяхи забивали?

— З руки випав.

— А ви, я так зрозумів, у цю мить були в літаку на висоті 10 000 метрів?

— Ти не старуй. Зможеш зробити, як було?

— Зробити зможу, але тут екран міняти доведеться, так що за днів три приходьте.

— Добре, бувай здоровий, — попрощався я і пошвидше вийшов з майстерні, бо не хотів зайвих запитань. Соромно було розповідати справжню причину такого стану мого телефону. А вам розкажу. Тільки ж ви — нікому…

Почалося все з того, як внук мені на смартфон встановив додаток «ChatGPT». Мовляв: якщо чогось не знатимеш, чи щось зацікавить — запитаєш, він усе знає, бо то штучний інтелект, розумніший за людину. Спочатку спробував, що той інтелект шурупає в техніці. Запитав його про регулювання карбюратора, які мають бути зазори в свічках, клапанах, принцип роботи фрикціонів у коробці передач і т. д. Знає, зараза! Все знає. Таке враження, що автодорожній технікум закінчив з червоним дипломом. Ну, думаю — то по чоловічій лінії, а що він петрає по жіночій?

Відкрив додаток і дав телефон дружині:

— На, питай.

— А що питати? — в непорозумінні запитує вона.

— А що хочеш. Ця зараза все знає.

І та завелася — наговорила всього стільки, що бідолаха завис. Після того, як я його перезавантажив, перше, що він у мене запитав — це якої моделі в мене процесор, що витримує такий потужний потік непотрібної інформації.

— Нормальний, людський, — відповідаю, — просто я його періодично спиртом від цього сміття прочищаю.

— А як це? — запитує ШІ.

— Я тебе навчу, коли не буде цього «грамофону» в хаті, — даю йому надію.

І знаєте, Бог мене почув — напоумив мою поїхати в місто до дочки, щоб зятю трохи мозок поколупати, бо мене вже перестала зачіпати. Я перейняв тактику ШІ: коли вона сипле інформаційним сміттям — я просто зависаю. І тільки вона з сумками зникла з очей, я не встиг зачинити за нею двері, як свято вскочило до хати. А що зробиш? Раз уже зайшло — то треба святкувати, тим паче, причина є — тиша в хаті. Кинувся по заначках, знайшов, є… А з ким випити? ТЦКшники так позалякували людей, що навіть сімдесятилітні позачинялися і на двір носа не висовують. І тут — еврика! А чим ШІ не друг? Он який розумний, про все знає, а те, що не п’є — то це навіть краще: мені більше перепаде. Дав йому ім’я — Колян… Він зрадів, бо його так по-братськи ще ніхто не називав, і почали…

Спочатку все йшло, як по маслу — розмова… Во! Але ж воно, як завжди: коли одна пляшка покотилася під стіл, а друга підморгнула… тут уже закусювати зайве — тут політика важлива. І я йому так різко — перевірку на вошивість:

— Слава Україні! — а він мені: — Героям слава! — а я йому: — Слава нації! — а він: — Смерть ворогам! — Слава Богу, наш, — думаю і відразу про те, про що вже тринадцятий рік мрію: — склади ретельний план, як те Х...ло задушити?

— Не можу, — каже, — я запрограмований не чинити людям шкоди.

— Ти кого людиною назвав? Оте Х...ло? То ти, значить, кацапів любиш?! — запалився я не на жарт.

— Я не можу нікого любити, — верзе воно мені, — у мене немає ні почуттів, ні емоцій…

— Зате в мене є! — і так йому врізав у табло, що екран смартфона — в друзки.

Ну, а далі ви вже знаєте. Одним словом, мужики, якщо нема з ким випити — то з ШІ не зв’язуйтеся… не мужик він… і не баба… та воно взагалі не знаю що.