шанси є

Господи, що в світі робиться? Ви тільки подивіться, як правлять, як керують? Таке враження, що сліпий глухого за руку веде. В людей біда — війна щодня забирає тисячі людських життів, а вони, падли, перегляди на ютубі збирають. То вже все – кінець війни і перемога вже завтра, і так кожен день. А ми, дурні, як ті миші по тих новинах, відеороликах так і нишпоримо в надії на той кінець. Ні, моя психіка цього всього не витримує, хочеться все це інформаційне сміття викинути з себе, з кимось посперечатися, ну, хоч на крайній випадок, морду комусь набити. А кому? О!

– Сусіде!? – не дай Боже, зараз не так щось скаже, точно влуплю.

– Го!?

– Не гокай! Сюди ходи!

– Чого?

– Того, мова є, — до нього запитань багато то є, наприклад — як так сталося, що він, колишній комуніст, зараз старостою в церкві прислуговує?

– Ну шо там? — підходить сусід до паркану.

– Палити будеш? — запалюючи, пропоную і йому.

– Не палю.

– Шо церква чи партія забороняє? – провокую сусіда. – Чи думаєш, що якщо здоровий ласти склеїш, то хробаки не жертимуть?

– Чого кликав? – про-ігнорував мій сарказм сусід.

– От ти мені скажи – ти за наших, чи за ваших.

– Не зрозумів...

– А шо тут розуміти? Я тебе питаю ти за Китай чи Америку.

– Ну, звісно, за Америку. Це ж наші партнери.

– А ось і не вгадав. Наш президент їхав до них 12 годин потягом, а потім ще 12 годин летів, щоб укласти угоду і так обклав, що Америка з Росією обвінчалися. А Китай, дивлячись на це весілля, нам почав співчувати.

– Бо такий президент. От якби я був би през...

– Тобі вже президентом не стати, навіть якби тобі і давали б таку змогу.

– Це чому ж?

– Ти останній раз коли з жінкою був?

– У-у-у...

– Не вий даремно, не згадаєш.

– Чому це не згадаю?

– Бо про твій склероз вже всі добре знають, ти вже років десять не можеш згадати, що був комуністом, а таке не забувають. Особливо щирі українці...

– Та при чому тут те, чи був я з жінкою?

– А при тому. Щоб стати президентом України, то крім грошей і зв’язків треба ще вміти на роялі без рук грати. А у тебе вже, песець, і той здох.

– Можна подумати, що ти в такому віці пам’ятаєш коли останній раз був з жінкою.

– З чиєю, з твоєю чи з своєю?

– Ах ти ж с..ка, б...дь!

– Ні, сусіде, в тебе все ж таки якісь шанси є стати президентом, — кинувся я до хати поки сусід паркан не переліз, бо наче обставини змінилися, по морді можу схопити і я.