Сліди в темряві
Тінь Соломії
Вони завмерли.
Плач лунав то ближче, то далі, мовби дитина кликала про допомогу, але не звідкись конкретно, а з усіх боків одночасно. Назар підняв ліхтар і побачив на підлозі іржаві сліди, схожі на маленькі відбитки босих ніг, які вели глибше в коридор.
— Це… вона, — прошепотіла Оля. — Соломія.
Софія зціпила зуби: — Або те, що залишилось від неї. Вони йшли обережно, поки коридор не закінчився великими металевими дверима. На них — дивні подряпини, схожі на літери.
Назар освітив — «НЕ ВІДКРИВАЙ».
Але Андрій уже взявся за ручку. Двері важко піддались. Усередині — стара палата з розбитим дзеркалом, а в його уламках — відображення дівчинки у білій сукні. Вона стояла позаду них, хоч коли озирнулися — нікого не було. Дзеркало тріснуло, і в кімнаті раптом стало холодно.
На стіні проступив напис червоним: «ВИ ЗАПІЗНИЛИСЯ». Софія зробила крок уперед і побачила під ліжком той самий медальйон. Усередині замість фото — новий знімок: вони п’ятеро, зроблений щойно, тут, у цій кімнаті.
Назар поблід. — Як це можливо?..
Софія підняла погляд. — Вона знає, що ми тут. І тепер вона з нами.
Дзеркало задрижало, і від нього пішла хвиля темряви. Плач перетворився на крик. І коли світло згасло, стало зрозуміло: вони більше не самі.
#1202 в Детектив/Трилер
#491 в Детектив
Відредаговано: 24.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
