Сліди в темряві
Що живе під нами..
Шафа хитнулась. Назар зібрався з духом і різко її розчинив.
Порожньо. Лише мотузка, намотана на старий гачок, і стара дитяча куртка з ім’ям на нашивці: "Соломія К."
— Чому все веде до неї?.. — прошепотала Ліза.
— Може, хтось хоче, щоб ми думали, що це вона, — відповіла Софія.
Кімната почала видавати звуки: стогін у трубах, цокання невидимого годинника. Андрій підійшов до стіни — вона була порожниста. Він постукав, і шмат гіпсу впав, відкривши вузький прохід униз.
— Там… сходи, — сказав він. — Прямо під замком.
Спустившись, вони опинилися в підземеллі — вузькі коридори, сирі стіни, а в повітрі — відчуття, ніби щось стежить.
Попереду блиснуло світло. Фонарик вирвав із темряви двері з табличкою:
“Психіатричне відділення. Секція В. Архів.”
— Замок колись був лікарнею… — тихо вимовила Софія.
І саме тоді вони почули дитячий плач.
З темряви.
#1195 в Детектив/Трилер
#486 в Детектив
Відредаговано: 24.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
