Після дивного дзвінка з ім'ям "Соломія" на екрані, герої ще довго не могли прийти до тями. В лабіринтах замку зникали позначки, якими вони маркували шлях.хтось або щось стирало їхні сліди.
На одних дверях вони побачили табличку: "Рекреаційна кімната. Без дозволу не входити"
Софія відчинила двері. Усередині — стара вітальня: килимом, меблі, запах плісняви. На дивані — свіжа вмятина. Хтось щойно сидів.
На полиці — серія старих фотографій: одна й та сама дівчинка, однаковий вираз, той самий замок. Дати — 1961 рік.
— це не Соломія. — сказав Андрій.— Але це місце пам'ятає її.
На дзеркалі проступив напис.
" він ніколи не йде. Тільки тікає"
Двері за ними зникли. Кімната стала пасткою. І зі старої шафи почувся скрип.
— там хтось є..— прошепотіла Оля— він поруч.