Сліди в темряві
В дорозі
Автобус глухо гуркотів,прокладаючи собі шлях вітряною дорогою, оповитою туманом. Похмуре небо нависло над шкільною екскурсією,неначе попереджало "Вертайтесь назад!".
Софія сиділа біля вікна,занурена у свої думки. Її пальці мимоволі ковзали по склу, залишаючи візерунки серед крапель дощу. Позаду лунали жарти, регіт,чиєсь гризіння чипсів. але все це здавалося далеким і неприродним — неначе сміх звучав там, де мав би бути лише шепіт.
— Ей, ти чого така серйозна?—запитала Марина, її подруга, сідаючи поруч.
— Просто... дивне відчуття. Якесь... не своє,— відповіла Софія, не відриваючи погляду від сірого горизонту. — А ще мені здається, що ми їдемо не туди.
—ти знову про свої передчуття?—зітхнула Марина. —Це ж просто замок. туристичний. Хіба щось може бути страшне в місці, куди водять школярів?
Софія не відповіла. Вона знову кинула погляд на водія. Його обличчя майже не було видно — тільки стиснуті губи та напружені руки на кермі. Жодної усмішки, жодного слова — навіть коли хтось запитував, скільки ще їхати.
А дорога тим часом звужувалась. Узбіччя зникали. Асфальт перетворювався на гравій, а навколо почав насуватися ліс.
#1195 в Детектив/Трилер
#486 в Детектив
Відредаговано: 24.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
