Розділ 104: Під ударом

Київська ніч була холодною та тихою. Вітри ніби заморожували повітря, на вулицях не було ні душі, але всередині будівлі було гаряче. За закритими дверима щойно відбулася зустріч, від результатів якої залежало майбутнє не лише для Дениса і Максима, але й для країни. Операція, яку вони почали, могла змінити все. Проте попереду був ще великий шлях. Вони знали, що грають не тільки з професіоналами, але й з тими, хто мав на руках всі нитки управління.

— Тепер вони точно нас чують, — сказав Максим, переглядаючи нові дані, що надійшли до нього в систему. — Це кроки, на які ми могли б сподіватися, але…

> — Але все одно ми маємо діяти, — перебив Денис, і його голос звучав твердо. — В іншому разі все те, що ми збудували, піде на нівець.

Максим знову поглянув на екран комп'ютера і відразу повернувся до Дениса.

> — Я знаю, але ми маємо врахувати те, що ми не можемо допустити помилок саме в деяких питаннях. Якщо ми зараз скопіюємо їхню інформацію, вони все скасують. Нам треба бути на крок попереду.

Денис дивився на екран, розглядаючи останні результати операції. Операція була складною, і що більше вони дізнавалися, то більше запитань виникало. Ті, кого вони мали викрити, не були просто звичайними злочинцями. Це були люди, які роками творили систему, в якій корупція була не лише нормою, але й основною умовою для виживання.

> — Вони починають діяти, — сказав Денис, вказуючи на нові дані. — Спочатку ми виведемо їх на чисту воду. Потім… побачимо, що буде.

Максим швидко зібрався. Він знав, що треба діяти без вагань. Якби вони зараз затримались хоч на мить, могли б втратити все.

> — Ти маєш рацію, — сказав він. — І це важливо. Я маю людей, які допоможуть. Але це додаткові екномічні витрати.

---

Тим часом, в одному з київських підпільних казино, яке залишалося поза увагою більшості правоохоронних органів, розігрувалась гра, від результатів якої залежала доля не тільки гравців, а й усієї мережі, що підтримувала це казино. Це було те саме місце, де колись все починалося. Тепер, коли всі гравці зібрались, атмосферу можна було порівняти хіба що з фінальним актом великої трагедії.

Всі за столами були добре знайомі з грою і з один одним, але вони певно знали, що жоден з них не міг знати, хто додатково з'явиться в наступну мить цього разу. Тому не все йшло, як зазвичай.

> — Ти не повіриш, що сталося, — прошепотів один із гравців, який сидів за столом, намагаючись тримати себе впевнено і стабільно. Відбувся великий виток конфіденційної інформації.

> — Яким чином це стало можливим? — запитав інший, не відриваючи погляду від карт.

> — Щось велике відбувається, — відповів перший гравець, кидаючи погляд в бік дверей, де стояв чоловік у темному костюмі.

Денис з Максимом чекали сигналу. Всі були готові до того, щоб почати останній етап операції. Доки інформація не вийшла на поверхню, вони тримали все під контролем. Але знайшли і тих, хто їх планува зрадити. Це було лише питання часу. Тому цих людей потрібно було терміново ізолювати.

Незабаром двері кабінету Дениса відчинилися, і на порозі з'явився чоловік, що виглядав як типова фігура "в тіні". Він подивився на Дениса і Максима, ніби намагаючись оцінити ситуацію.

> — Скажіть, що ми на правильному шляху, — сказав він, наближаючись до столу. — Що не все це даремно.

Денис уважно подивився на нього, трохи всміхнувшись відповів.

> — Вірно, ми на правильному шляху, — сказав він. — Тільки тепер нам потрібно зрозуміти, де вони зупиняться. І чи зупиняться взагалі.

Чоловік усміхнувся, розуміючи, про що йдеться.

Зараз, коли всі частини операції почали з'єднуватися, ставало очевидно, що вони наближаються до кінцевої точки. І вже тепер нічого не могло зупинити їх. Не важливо, скільки вони витратили часу на дослідження і розкриття цієї злочинної мережі. Вони знали, що це був і є їхній шанс.

Але в цей момент все почало йти не так, як планувалося. На горизонті з'явилися нові загрози, і вони мусили діяти швидше, ніж будь-коли раніше.