Розділ 75: Перші тріщини у великій стіні

Наступного дня з самого ранку управління спеціальних розслідувань перетворилося на центр невпинної активності. Повітря пахло кавою, фарбою та напругою. На кожному моніторі мерехтіли потоки даних: карти, схеми зв’язків, списки об’єктів і телефонні записи. Денис стояв біля центрального екрана, уважно переглядаючи інформацію. Поруч Максим швидко оновлював базу даних, додаючи нові об’єкти та прізвища.

За попередніми даними Максима, мережа, якою керував Тарасов, мала понад п’ятдесят об’єктів лише в Києві та передмісті: готелі, тренажерні зали, "закриті клуби", благодійні фонди та навіть легальні спортивні школи. Кожен об’єкт був ретельно замаскований під законний бізнес, і жоден із них не викликав підозри в офіційних органах.

> — На вулиці Ломоносова знайшли сховище з документами і печатками фірм-прокладок, — повідомив один із оперативників Денису, голос його був спокійний, але в очах блищав азарт.

> — А ще у Вишневому — три десятки іноземців без документів. Кажуть, приїхали на "турнір", а потім їх змусили працювати на будівництві.

Денис вдумливо кивнув, спостерігаючи за знімками з камер спостереження, які оперативники прикріпили до схеми. Він бачив там не лише документи чи людей — він бачив живу павутину, де кожен вузол був важливим для підтримки структури.

> — Це лише початок, — сказав Максим, не відриваючи погляду від монітора. — Ті, хто реально стоїть за Тарасовим, зараз або тікають, або намагаються знищити докази.

Денис стиснув кулаки, відчуваючи, як напруга росте.

> — Пора переходити до наступного етапу. Розбити їх мережу інформаційно, — коротко сказав він. — Зробити так, щоб вони почали сумніватися один у одному, щоб страх і невпевненість працювали на нас.

Максим кивнув і підняв планшет, де вже були зведені дані про всі обшуки та арешти.

> — Ми можемо запустити серію анонімних витоків у ЗМІ. Легенди про “успішного спортивного менеджера” почнуть руйнуватися, — сказав він. — Розголос спрацює, як ланцюгова реакція.

Денис усміхнувся куточком рота:

> — Добре. Люди почнуть говорити, а нам залишиться лише збирати правду.
---

Того ж вечора в ЗМІ з’явилася серія розслідувань. Анонімні джерела, "витоки" з внутрішньої інформації — все працювало на розхитування імперії Тарасова. Суспільство дізнавалося про темну сторону його бізнесу: брудні гроші, примус, експлуатацію спортсменів та підставні транзакції.

І найгірше для мафії — з’явилися перші "розкаяні" свідки. Спортсмени, тренери, навіть бухгалтер одного з фондів почали здавати правду.

Один із них, худий чоловік із поламаними пальцями, сидів перед Денисом у кімнаті для допитів. Його руки дрожали, а погляд метушливо стежив за кожним рухом.

> — Я більше не можу мовчати, — хрипким голосом сказав він. — Вони змушували нас підписувати договори кров’ю. Буквально. Погрожували родинам, дітям…

Денис спокійно слухав, роблячи помітки. Кожне слово було важливим.

> — Добре, — промовив він тихо, але рішуче. — Ми вас захистимо. Але нам потрібно більше: імена, місця, суми. Все.

Інформатор затремтів, але кивнув, розуміючи, що він більше не один.
---

Тим часом Максим перевіряв банківські рахунки та транзакції.

> — Дивись, — сказав він, показуючи схему, — через ці рахунки проходили мільйони. Частина поверталася у вигляді “чорної каси”, частина — на офшори. І що цікаво, є прямі платежі на людей із нашого списку.

Денис уважно дивився на екран: кожна лінія на схемі була живою ниткою, яка тримала цілу систему разом.

> — Тепер ми знаємо, куди бити наступного разу, — промовив він. — Підганяти гроші, блокувати рахунки, арешти — і все це одночасно.

Вони обмінялися коротким поглядом, який казав більше, ніж слова: попереду важкі дні. Але кожна перша тріщина в великій стіні давала шанс на повний обвал системи Тарасова.

Денис відчував це інтуїтивно. Внутрішнє відчуття перемоги змішувалося з напругою: будь-який неправильний крок міг призвести до втрати контролю. Але команда працювала як добре налагоджений механізм — ніхто не відволікався, ніхто не робив зайвих рухів.=
---

Перші результати були вражаючими: арештовані десятки фальшивих тренерів, блоковані рахунки фондів, вилучені документи та флешки, які доводили участь Тарасова у низці злочинів. Але Денис розумів, що це лише початок.

> — Перші тріщини у великій стіні вже з’явилися, — сказав він Максиму, дивлячись на схему мережі. — Тепер залишилося лише вправно розширювати їх, поки вся ця кримінальна будівля нарешті не обвалиться.

Максим усміхнувся:

> — І ми зробимо це. Повністю.

Денис кивнув, і в його очах світився холодний вогонь — вогонь людини, яка знає, що правда може розвалити будь-яку систему, якщо діяти рішуче і без жалю.