Слідами Кульбаби

[Шостий запис. Вага мовчання]

Вчора, у суботу ввечері, сталося те, що в наш час сприймається мало не як локальний апокаліпсис. У всьому кварталі вимкнули світло.
Картина до цього була звичною. Я сидів за ноутбуком, намагаючись закінчити звіт. Дружина гортала щось у телефоні. Старший син грав у якусь гучну стрілялку на приставці, донька дивилася відео на планшеті. Ми були разом в одній кімнаті, але кожен — на своїй планеті, освітленій холодним світлом екрана.
І раптом усе згасло.
Настала абсолютна темрява і така тиша, що аж задзвеніло у вухах. Перша реакція — роздратування. Син заскиглив, що не зберіг гру. Донька обурилась, що не додивилась відео. Дружина почала хвилюватися про продукти в холодильнику. Я, як голова родини, пішов шукати свічки та ліхтарик.
Ми запалили три товсті свічки, поставили їх на стіл. І сіли навколо. Усі гаджети перетворилися на марні шматки пластику. Інтернету не було. Роботи не було. Розваг не було. Були лише ми четверо і мерехтливе полум'я.
Спочатку тиша була незручною. Важкою. Вона змушувала дивитися один на одного. Я побачив обличчя своїх дітей не у світлі моніторів, а в живому, теплому світлі вогню. На їхніх щоках танцювали тіні. Вони виглядали інакше. Дорослішими і водночас більш беззахисними.
І раптом син, від нудьги, почав розповідати якусь історію зі школи. Потім донька — про смішний випадок з її подругою. Ми з дружиною згадали, як колись, ще до їхнього народження, так само сиділи при свічках під час бурі. Ми почали говорити. Не про те, що треба купити, чи куди записати дітей. А просто так. Розмовляти.
Я зрозумів, що наш дім завжди повний світла і зв'язку, але ми рідко буваємо по-справжньому разом. Ця темрява, ця тиша — вони не роз'єднали нас. Навпаки, вони змусили нас зібратися в одне плем'я навколо спільного вогнища.
За дві години світло так само раптово увімкнулося. Загудів холодильник, заблимали електронні годинники. Син одразу потягнувся до джойстика. Але потім опустив руку.
Світло повернулося, але ще кілька хвилин ми сиділи в тиші, ніби боячись злякати щось важливе, що народилося між нами в темряві.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше