Слава Рідним Богам!

Ранкова прогулянка.

Встану ранком із світанком,
‎Дню новому посміхнусь.
‎На подвір'я вийду босий,
‎По росі піду пройдусь.
‎
‎До землі торкнусь ногами,
‎Та відчую сил приплив.
‎З кожним кроком, більше й більше,
‎Земля мати,я твій син.
‎
‎Килим із трави зелений,
‎Під ногами шелестить,
‎Від роси вже мокрі ноги,
‎Так приємно й м'яко йти.
‎
‎Вже і сонечко пригріло,
‎Дує легкий вітерець.
‎Нема слів щоб описати,
‎Як прекрасний цей момент.
‎
‎А навколо дуже тихо,
‎Спить іще кругом весь світ.
‎Ніби в казку я потрапив,
‎В чарівний природи світ.

‎

Сергей Верещако

Подобається

#2809 в Різне
#639 в Поезія

У тексті є: відновлення віри предків

Відредаговано: 29.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись