Глава 9

Після такого легкого торкання губ обоє відскочили один від одного ніби на них вилили відро холодної води. Емі дивилась на Елана мовчки а той на неї.

-Це не правильно так?- запитала тихо дівчина і опустила погляд до низу.

Елан хвилину мовчав адже в середині боровся сам з собою. Одна половина Елана хотіла більшого ніж просто відносини брата та сестри, та до чорта у них ніколи не були такі відносини, а інша кричала про те що ці стосунки дуже небезпечні для дівчини. Мить, ще мить він боровся та в памʼяті зʼявилися слова Джулії: «Вона не така слабка як ти вважаєш. Якщо треба вона вбʼє». І тільки но Емілі вже хотіла піти Елан в два кроки підійшов до неї, різко розвернув до себе і дивлячись їй у вічі різко вимовив:

-Достобіса,- і прильнув до її солодких губ.

Лише секунду Емілі від шоку розплющила очі. Та повіки дівчини повільно прикрились після того як Елан поглибив поцілунок, дівчина закинула руки на його шию та повільно почала рухатися назад, Елан поклав одну руку дівчині на потилицю а іншою притримав за талію. Емі втиснулась у стіну і чоловік притиснувся до неї ще сильніше. Їхній поцілунок був то ніжним то пристрасним  і так по черзі. Відірвавшись один від одного Елан взяв обличчя Емілії в свої долоні і притулився лобом до її лоба.

-Я вже й не памʼятаю коли був такий щасливий,- проговорив чоловік з посмішкою на обличчі.

Вони посміхалися один одному в обличчя, саме зараз вони дійсно були щасливими. Чоловік взяв Емі за руку і повів її до дивану і посадив поруч.

-Емі, я не чоловік мрії зі мною буде важко моментами нестерпно, зі мною небезпечно але я зроблю все аби тебе захистити,- він дивився у вічі дівчини і тримав її долоні в своїх,- також мене можуть вбити, в цьому світі ніхто не застрахований навіть я.

-Я тобі вже говорила Елан, я хочу захищати тебе так само як і ти мене, ми все витримаємо адже кохання не варте нічого якщо за нього не боротися,- дівчина поклала свою долоню на щоку Елана.

- Не пожалкуюєш?- чоловік повторив дії Емілі.

-Я ніколи не жалкую про свій вибір адже це найгірше що можна зробити,- дівчина йому ніжно усміхнулась.

Елан знову прильнув до її губ. В цю мить вони просто насолоджувалися один одним не думаючи про те що буде потім, вони заснули лише під ранок. Цілу ніч вони то цілувалися то розмовляли по душам. Але жоден з них навіть не міг уявити яке випробовування чекає їх на шляху омріяного кохання.
 

****

Дорогі читачі

 Дякую тим хто читає книгу «Слабкість звіра». 
Відтепер оновлення будуть виходити 2/2. 

Завчасно вибачте за маленьку главу)