Глава 3

Тільки но дівчина хотіла побігти до свого батька, Елан схопив її в свої обійми та затягну за стіну.

-Пусти мене, що ти робиш я ще можу його врятувати!- билася в істериці Емі, вона била Елана у груди і благала відпустити.

-Емілі!- гаркнув на дівчину хлопець,- Ми не можемо туди зайти, а якщо стрілець ще на позиції, хочеш теж там лежати га?!- він заглянув у заплакані очі дівчини та трохи заспокоїлась.

Телефон Елана задзвонив і він з повною серйозністю дивився на екран телефону там повільно пробігав невідомий номер. Хлопець швидко підняв слухавку і притулив її до вуха.

-Елан боїшся що я вбʼю і твою сестричку?- насмішливо пролунав голос.

-Крістіан, не буди в мені звіра, як ти посмів пустити кулю в серце сімʼї Кларк?- з неймовірною злістю промовив хлопець.

-Точно так само як він убив мого брата, у нього ж рука піднялася, але не бійся вбивати тебе і його дочку поки що в планах не має, тому можете рятувати свого татуся якщо не пізно,- засміявся голос на тому кінці провода і відключився.

Емілі одним рухом вибралася з обіймів Елана і рушила до батька. Вона вірила що врятує його, вона знала що зможе адже саме тому вивчилася на лікаря.

-Елан викликай швидку,- наказала дівчина хлопцеві.

Хлопець миттю зробив те що йому наказали. Він був шокований адже перед ним зараз не дочка Джона а справжній спеціаліст. Дівчина взяла себе в руки і вже закінчила оглядати батька.

-Куля пройшла наскрізь, це може його врятувати, але пульс слабкий, без МРТ нічого не можу сказати але якщо куля не заділа серце в нього є всі шанси вижити,- швидко сказала діагноз дівчина.

-Швидка буде через хвилину, ти швидко прийшла до тями,- озвучив факт чоловік.

Тільки но Емілі хотіла щось сказати у кабінет увійшла бригада швидкої допомоги. Емілі швидко передала результати свого обстеження та направила швидку у лікарню з якої щойно звільнилася. Емілі набрала номер головного лікаря щоб той готував операційну і сам готувався до операції. До лікарні вони дісталися за пʼять хвилин,  на зустріч дівчині вже біг чоловік у білому халаті.

-Емі я сам проведу операцію ти залишайся тут,- сказав серйозно лікар, беручи папірець із заключенням.

-Я можу бути асистентом на цій операції я впораюсь,- з надією в очах проговорила дівчина.

-Ти чудово знаєш правила Емі,- швидко проговорив чоловік і вже зі своїм пацієнтом побіг в операційну.

Елан підійшов до дівчини і обійняв її зі спини, Емілі прикрила очі і тяжко видихнула, по щоці покотилася одинока сльоза. Образ досвідченого хірурга випарувався і залишилася донька раненого батька.

-Я не можу бути асистентом на цій операції, тому що це мій батько,- тихо проговорила дівчина утикаючись обличчям у груди Елана.

-Ти зробила все що могла Емі,- Елан заспокійливо гладив її по голові.

Час йшов на стільки повільно що хлопець та дівчина вже починали дуріти. З операційної вибіг хлопчина.

-Що з ним, що не так?!- підбігла Емі з сльозами на очах.

-Внутрішня кровотеча, та зупинка серця будь ласка не заважайте,- сердито проговорив хлопчина і побіг по коридору.

В цей момент Емі перестала дихати вона впала б на підлогу якби Елан її не підхопив, чоловік намагався достукатися до Емілі але вона його не чула в її голові ехом  лунали слова «Зупинка серця».