Скривджене кохання

32. Машина в стовбурі

Коли Андрій і Макар, і Гліб за кілька годин прийшли до Артура, то біля під'їзду машини не було.

- Дивно. Невже він поїхав без нас? – здивувався Андрій. - Зачекайте мене тут, я зараз піднімусь до нього додому.

Він довго дзвонив. Коли Артур відкрив, то виявилося, що Олесі немає теж.

- Не зрозумів, де ж Олеся?
Її ніде не було. Не було й ключів від машини. Артур швидко зібрався, вискочив надвір і машини теж не було.

- Може, вона поїхала до себе додому? Ось дурне дівчисько. Тут щось негаразд.

- Ми, мабуть, додому. А ти як там, що дізнаєшся, тоді одразу дзвони, — сказала Андрій своєму другові Артуру, бо чим вони могли ще йому допомогти.

- Зачекайте, зараз щось вирішимо.
Артур знайшов свого знайомого з машиною. І всі дружно залізли та поїхали прямо дорогою до району, де живе Олеся. Їхали недовго.

- Ось дивись! Ось вона.

Прямо в стовпі стирчала нова машина Артура.

Артур перший вискочив із машини та підбіг до неї. А там стояли люди. Вони й сказали, що за кермом було дівчисько. Її витягли непритомні й занурили в карету швидкої допомоги й кудись відвезли.

Ніхто не знав, що з нею і як.

- Та вже. Історія, – подумав уголос Андрій. - Краще б вона зустрічалася з тобою, сказала він Глібу.

А Гліб нічого не відповів. Точніше він так само подумав. Ні, він не зловтішався. Йому було б дуже шкода цього дівчиська. Вона йому все-таки дуже подобалася і він мав до неї цілком серйозні стосунки.

Сергій Олексійович

Подобається

#2954 в Любовні романи
#1302 в Сучасний любовний роман

У тексті є: обман і розчарування, вагітність складний вибір, розбите серце через брехню

Відредаговано: 28.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись