— Я вагітна, — зателефонувала Олеся подрузі. — Мені здається, це після турбази. Уже третій тиждень.
— А що, Артур так і не з'являвся відтоді?
— Ні. Жодного разу до мене не заїхав. Я думаю, з ним щось сталося.
— А може, подруго, він просто тебе кинув, і все? Знаєш, як це буває? Покористувався — і до побачення.
— Ні, ні! Артур не такий. Він обіцяв, що одружиться зі мною. Що в нас усе буде добре — сім'я. Він казав, що хоче від мене дитину, і щоб я не переймалася тим, що він не оберігається. Що тепер робити? Я не знаю його адреси...
— Я теж не знаю. Хлопці тоді нічого про це не казали, — Олена замислилася. — Пам'ятаєш, ми заїжджали разом до тієї дівчини, Тоні? Вона подруга Андрія. Давай сходимо до неї та дізнаємося його адресу. Або як зв'язатися з кимось із хлопців, а там уже все стане зрозуміло.
— О, добре! Клас! Я до такого й не здогадалася б. Дякую тобі! Я вже не знала, що робити. Весь час плачу й плачу... Навіть не уявляю, як сказати батькам, що в мене буде дитина.
— Нічого поки не кажи. Я завтра до тебе приїду, і ми сходимо до цієї дівчини.
На цьому й вирішили.
#6185 в Любовні романи
#2629 в Сучасний любовний роман
обман і розчарування, вагітність складний вибір, розбите серце через брехню
Відредаговано: 28.08.2026