Олеся й Артур кохалися на пляжі так довго, аж поки не настала ніч. А потім раптом пішов дощ, і вони поспішили якнайшвидше повернутися до будиночка. Вона була радісна й щаслива. Їй було приємно. Вона отримувала задоволення від того, що її коханому поруч із нею теж було добре.
Макар з Оленою, обійнявшись, спали на іншому ліжку. Андрія десь не було. Він повернувся лише під ранок, мокрий, і ліг спати поруч з Артуром і Олесею.
Настав ранок. Виглянуло сонечко, і можна було йти купатися. Але тут виявилося, що дівчата з собою не взяли купальників. Вони розповіли батькам якусь історію й зовсім не сказали, що їдуть на турбазу. Придумали, що йдуть ночувати до подруг. Олеся й Олена боялися, що їх просто не відпустять.
Тому вони лише спостерігали, як хлопці купаються, сидячи на березі.
— Ми весь вечір кохалися, — похвалилася Олеся. — Мені так з ним добре. Він мене кохає. Я думаю, що він на мені обов’язково одружиться. А у тебе, що там з Макаром?
— У мене теж усе добре. Обіймалися, цілувалися. Він мене хотів, але я йому не віддалася. Нехай ще трохи зі мною зустрічається. Нехай до мене поїздить. А потім буде видно.
У цей час хлопці десь дістали човен і попливли кататися по водосховищу.
Вони теж між собою обговорювали дівчат.
#4641 в Любовні романи
#2098 в Сучасний любовний роман
обман і розчарування, вагітність складний вибір, розбите серце через брехню
Відредаговано: 28.08.2026