20. У всіх кохання

— Ти не міг би сходити по воду? — попросила Олена в Андрія. — А то я ще нічого тут не знаю.

Андрій із задоволенням пішов по воду. Він був доброю людиною, а напідпитку — то й взагалі сама доброта.

Коли він повернувся, Олена вже цілувалася з Макаром. А де ж була Олеся? Вона тим часом на пляжі віддавалася пристрасті з Артуром. На щастя, вже стемніло й довкола майже не було відпочивальників, тож вони могли наодинці насолоджуватися інтимом і їм ніхто не заважав. Олеся віддавалася Артуру з усією ніжністю, чуттєвістю та пристрастю.

Вона щиро вірила, що сексом зможе прив'язати його до себе. Гадала: якщо поводитиметься безвідмовно, її «принц», якого вона собі вигадала, нікуди від неї не дінеться. І їй здавалося, що ось воно — щастя! Кохана людина поруч. І вона кохала його всією душею та всім серцем... Принаймні, тоді їй так здавалося.

Андрій не став заважати Макару й Олені і, залишивши їх у будиночку наодинці, сам пішов до Тоні.

Олена й хотіла цього, і водночас вагалася. Їй здавалося, що віддатися хлопцеві в перший же день — це якось занадто. Вони цілувалися, обіймалися, Макар роздягнув її до пояса, але далі йти Олена відмовилася. Вона навідріз не хотіла спати з ним у перший вечір. Сказала, що так не буде: якщо він готовий стати її хлопцем, то лише після того, як мине якийсь час.

На відміну від Олесі, Олена виявила більшу непохитність і міцно трималася за свої принципи. Вона була тверезішою, і Макар, хоч і подобався їй, але не настільки, щоб одразу втратити голову.