18. Тоня

І тут Олена помітила, що йде якесь дівчисько. За нею чоловік, а потім ще один чоловік. Вони несли відра та вудки.

- О, привіт! – привітався з нею Андрій. 
Це виявилася та сама Тоня. Вона оглянула дівчат з ніг до голови, зробила незадоволене обличчя і пішла до себе в будиночок.

- Так у чому проблема, — зрадів Макар, — піди та попроси у своєї Тоні чогось поїсти та закусити, — сказав він Андрію.

Той довго не хотів і відмовлявся. Тоді його стали просити дівчата. Ну, дівчатам він звичайно відмовити не міг. Андрій просто не хотів їм пояснювати, що вони з Тонею посварилися і першому йому йти якось не дуже хотілося.

- Ще раз привіт, — підійшов він до неї на вулиці. - Слухай, у тебе нічого такого не закуситиме? Бо з нами приїхали дівчатка. Вони нічого закусити не взяли.

- Для твоїх повій у мене нічого немає, — сказала Тоня в серцях і відвернулася, і пішла кудись блукати турбазою.

Вона теж чекала, що вони помиряться. Тому що перед цим вони сварилися. І з одного боку вона, звичайно, була рада, що Андрій приїхав за нею на турбазу в таку далечінь спеціально. А з іншого боку з ним були якісь дівчата. Ці дівчата мали дуже чудовий вигляд. Одна була вилита модель. А в іншої така попа і груди шикарні, що звичайно ж у порівнянні з ними вона виглядала цілком собі середньо.

Тим більше було видно, що дівчата дуже добре одягнені. Вони не бідні та відмінно виглядають. Тоня ревнувала і не могла сама собі в цьому зізнатися. Але годувати якихось дівчаток із якими приїхав її Андрій їй звичайно ж не хотілося.

Нехай самі, як хочуть так і розуміються. Треба було раніше думати головою, — вирішила Тоня і не стала їм нічим допомагати.