12. Дача

З машини вийшли хлопці. Спочатку Андрій. Потім усі інші.

- Ну що, їдемо? - Поцікавився він у дівчат?
- Їдемо, їдемо, — погодилися вони.
- Ну, давайте, будемо якось залазити. Бо як ми всією компанією туди дружно сядемо? - Почав роздумувати Андрій.

У машину Олеся, звичайно ж, тут же села попереду. І ніхто з нею не став про це сперечатися. Вони по цілувалися з Артуром, ніби він був її молодий чоловік, а вона його дівчина. Хлопці на це навіть уваги не звернули. Ну, ніхто, крім Гліба, не відзначив про себе цей момент.

Потім вони всі намагалися пакуватися назад. Спочатку заліз Андрій, потім Олена, а потім уже Гліб та Макар. Андрій сидів біля вікна, а з іншого боку його підпирала Олена і він відчував її тепло, і ногу, і стегно, і груди. Але це його взагалі ні краплі не хвилювало, Так, у неї була класна постать, але чисто зовні вона йому не надто й подобалася.

Олена теж не звертала на нього жодної уваги. Цей хлопець не був для неї. Андрій її не вразив і вона не збиралася мати з ним жодних стосунків.

- То де ж ваша дача знаходиться? – Запитав Артур, повертаючись до Олесі.
– Наша дача знаходиться на лісопарку.

– О, я знаю, де це, – зраділав Андрій. – Я там колись їздив у гості до своїх знайомих. Отже, приблизно знаю, як, куди й що. Спочатку по об'їзній. Потім там через міст. Потім під мостом. А потім буде видно.

Поки що вони розмовляли. Поки їхали та шукали дорогу, стало вже темно.

Спершу вони не туди завернули. Потім шукали, як виїхати з якихось там глухих кутів. А час справді йшов до ночі. Поки нарешті знайшли дачу, то було вже зовсім темно.

Олеся відчинила ворота. Машину загнали надвір. Зупинили її під деревами. А далі за три-чотири кроки починався будиночок. Біля будинку росли якісь кущі та якісь плодові дерева. Там точно були абрикоси, як зауважив Андрій. А ще слива і ще кущі чогось; смородини чи агрусу, було незрозуміло.

Олеся з Артуром залишилася в машині. 
Вона віддала ключі від будинку Олені й дівчисько з трьома хлопцями увійшло до будинку.

Макар озирнувся довкола. Олена увімкнула всюди світло і виявилося, що це просто звичайний будиночок: з кухні, комори та однієї невеликої кімнати. У кімнаті стояв диван та металеве пружинне ліжко. Тільки матраців там ще не було. І взагалі по всьому було видно, що в будинку йде ремонт і поки нічого до ладу там ще не добудовано.

Олена сіла на ліжко, бо більше по суті не було, куди. Пружини тиснули їй у попу. Вона чекала, що з'явиться Макар. Ну, він залишився на кухні разом із Глібом. Вони там про щось своє розмовляли. А до неї до кімнати зайшов Андрій.