- Давай, пересядемо на заднє сидіння. Так буде зручніше, – сказав він.
Олеся слухняно відчинила двері та пересіла назад. Вони наблизилися один до одного. Обійнялися. Потім довго й повільно цілувалися. Потім сталося те, що мало й трапиться. Все було швидко і зовсім не так, як вона собі уявляла.
- Давай ще раз, — сказав Артур.
- Ну, мені щось перехотілося, — Олеся почала швидко одягатися. - Краще відвези мене додому. - Мало не плача попросила вона.
Він помітив її голос і відчув її настрій. Тому тиснути на неї не став і вийшов з машини. І почекав поки вона одягнеться і приведе себе до ладу.
Швидко домчав її додому і вже тільки, коли вона збиралася виходити з машини, взяв її за дві руки глянув у її очі та сказав:
- Все буде гаразд, маленька. Ти мені подобаєшся. Ми обов'язково будемо разом. Ти мені подобаєшся.
Олеся зраділа. Обійняла його і подумала, що всі дівчата з класу будуть заздрити, коли побачать який у неї такий дорослий, забезпечений молодий чоловік.
Вона вважала, що коли у них щось було, то тепер він до неї прив'язаний і нікуди більше не дінеться.
Артур був її першим і вона не знала і не розуміла, як це буває, і як люди можуть брехати заради досягнення своїх цілей. Як можуть вішати локшину і розповідати будь-які казки, аби тільки добратися до ніжного дівочого тіла.
#2954 в Любовні романи
#1302 в Сучасний любовний роман
обман і розчарування, вагітність складний вибір, розбите серце через брехню
Відредаговано: 28.08.2026