— Давай пересядемо на заднє сидіння. Так буде зручніше, — сказав він.
Олеся слухняно відчинила дверцята й пересіла назад. Вони наблизилися одне до одного, обійнялися, а потім довго й повільно цілувалися. Далі сталося те, що й мало статися. Усе відбулося швидко й зовсім не так, як вона собі уявляла.
— Давай ще раз, — запропонував Артур.
— Ні, мені щось перехотілося, — Олеся почала квапливо одягатися. — Краще відвези мене додому, — ледве не плачучи, попросила вона.
Він звернув увагу на її тремтячий голос і відчув її настрій, тому тиснути не став. Вийшов із машини й зачекав, поки вона одягнеться та приведе себе до ладу.
Він швидко домчав її додому. І тільки коли Олеся збиралася виходити, взяв її за обидві руки, глянув у вічі й мовив:
— усе буде гаразд, маленька. Ти мені дуже подобаєшся, і ми обов'язково будемо разом.
Олеся зраділа. Вона обійняла його й подумала, що всі дівчата з класу заздритимуть, коли побачать, який у неї дорослий та забезпечений хлопець.
Дівчина була переконана: якщо між ними щось сталося, то тепер він прив'язаний до неї й нікуди не дінеться. Артур був у неї першим, тож вона ще не знала й не розуміла, як це буває в житті. Не уявляла, як люди вміють брехати задля досягнення власних цілей і скільки казок можуть наговорити, аби тільки дістатися до ніжного дівочого тіла.
#6102 в Любовні романи
#2598 в Сучасний любовний роман
обман і розчарування, вагітність складний вибір, розбите серце через брехню
Відредаговано: 28.08.2026