Дівчата й хлопчаки стовпилися біля машини. Вони стояли на тротуарі, а одразу за ними маячили високі густі кущі.
У машині грала весела музика. Було пізно. Зараз десята година. Але когось це хіба хвилювало. На дорозі майже не було машин. Та й перехожих тут також не було. Район був глухий та темний. Люди після дев'яти, а то й восьми, тут зазвичай особливо не походжали.
Хлопці та дівчата говорили між собою. Розмова була переважно загальною. Але кожен вже вибрав собі когось, хто йому більше подобається.
Гліб був хлопець скромний і ніколи не ліз вперед. І він явно бачив, що Олеся віддала перевагу Артурові. Тому мовчки тримався осторонь. У розмови не вступав. А Олена йому не сподобалася. Йому не подобалися такі дівчата, як вона. Гліб любив високих та струнких, як моделі. А Олеся по фігурі дуже навіть підходила на модель.
Олеся тим часом майже весь час спілкувалася лише з Артуром. Вона зводила йому очі. Щоправда, у темряві цього не було видно. Але за розмовою, за тоном, за жестами, відразу відчувалося, що вона виділяє його з усіх інших.
По балакали ще трохи. І подивившись на свій годинник на лівій руці Олена раптом вигукнула:
- О, боже! Вже одинадцята. А я сказала татові, що вийду лише на п'ятнадцять хвилин. А з вами тут заговорилася. Все. Мені час.
Вона обійняла Олесю. Дівчата по цілувалися. Чмокнули одна одну в щічку.
- Дзвони, — крикнула Олена і швидко побігла за кут до себе додому і всі посідали в машину.
#2954 в Любовні романи
#1302 в Сучасний любовний роман
обман і розчарування, вагітність складний вибір, розбите серце через брехню
Відредаговано: 28.08.2026