Розділ 1

В приміщенні було тепло. Тьмяна стельова лампа освітлювала невисоку стійку реєстрації. З-за неї до нас вийшла немолода жінка — певно, власниця готелю. Мовчки вона поклала перед нами на стійку важкезну реєстраційну книгу та, послинивши пальці з довгими недоглянутими нігтями, відкрила потрібну сторінку.
Мій брат зняв з правої руки шкіряну перчатку, взяв з рук господині ручку та, вмокнувши її в чорнила, записав: “Валеріян Крін з сестрою”. Я помітила, як жінка з цікавістю вдивляється в написані ним слова. Її губи ворушилися, коли вона читала. Червона помада на них розтіклась і тепер заповнювала собою зморшки довкола рота.
—Я вас знаю, — раптом проговорила вона, і голос в неї виявився хриплий  і низький, як у чоловіка. — То ж в вашій конторі у Моргримі ми з чоловіком близько десяти років тому оформлювали покупку цього чортового придорожнього готелю. Хай би він згорів. Старий пройдисвіт тоді вмовив мене продати нашу ферму з вівцями та придбати цю стару халабуду. Скоро в кожного буде мотокар, казав він мені, і ми розбагатіємо. А потім він помер. І от я тут, заледве зводжу кінці з кінцями. 
Я помітила, як схожою на курячу лапу рукою жінка змахує з щоки сльози. Її вимащене червоною помадою підборіддя тремтіло.
— Я до вас заходила, як приїжджала у Моргрим минулого тижня, — продовжила вона. — Думала, може, ви мені і з продажем тепер теж допоможете. Проте вас на місці не було. Та я не докоряю. Ваша секретарка розказала мені про вашу біду.
Валеріан відклав ручку і та знову натягнув чорну перчатку на свою правицю.
— Через кілька днів я знову повертаюся в Моргрим, — сказав він, холодно поглядаючи на мене. — Зайдіть до мене в контору наприкінці тижня. І тоді, можливо, я зможу допомогти вам з продажем цього місця. І, прошу, не треба більше згадувати про нашу біду. Я б не хотів, щоб плітки відбилися на моїй репутації.
Він підхопив з підлоги наші саквояжі та повернувся в бік вузенького коридору. Кімната нам дісталася одна на двох, проте з двома окремими ліжками. Все краще, ніж проводити ніч в дорозі, тим паче в таку негоду.
Вхідні двері знову заскавучали, і в приміщення увалилися ще троє подорожніх. Всі троє були змоклі до нитки. Схоже, за останні хвилини дощ надворі значно посилився. 
Перші двоє виглядали наче подружня пара. Вже немолодий чоловік майже одразу поспішив зняти з жінки змокле пальто, а вона винагородила його за це сяйливою посмішкою. У жінки було довге каштанове волосся, до якого шпильками було прикріплено маленький чорний капелюшок. Руками вони обоє трималися за ручки дорогих валіз. 
Третім був високий чоловік років тридцяти п’яти. Спочатку мені здалося, що вони всі втрьох подорожували разом. Але вже в наступну мить я зрозуміла, що ще кілька хвилин тому він навіть не знав про існування цієї подружньої пари. Він зняв з голови шляпу, аби зтрусити з неї краплини дощу. Його волосся було темно русим і охайно підстриженим. Гострим поглядом сірих очей він обвів усіх присутніх, проте на жодному з нас не затримав погляду довше, ніж на секунду.
Підхопивши зі стійки ручку, цей чоловік швидко вписав своє ім’я в реєстраційну книгу.
— Я вибачаюсь, пані, — звернувся він до власниці готелю, показуючи на один із записів у книзі постояльців. — А чи оцей чоловік на ім’я Мартин Тарн ще не виїхав? Я питаю, бо є приватним детективом. І мене найняли як раз для того, щоб я поспілкувався з цим хлопцем. Влесне, через це я і тут.
Худою рукою господиня дому пригладила своє зачесане в пучок волосся. Її погляд став улесливим.
— Він ще тут, пане, — з усією можливою люб’язністю проскрипіла вона. — Заселився незадовго перед вами. Завдяки негоді в мене сьогодні зайняті всі п’ять номерів, що трапляється нечасто. Тож його ви знайдете як раз у п’ятому.
Мені хотілося стояти отак, непомітною сірою мишкою, і далі спостерігати за детективом. За його впевненими і ледь роздратованими рухами, коли він листав журнал реєстрації. За тим, як він замислено торкався підборіддя  та куйовдив своє русе волосся, вдивляючись в записи інших постояльців. Але брат розвернув мене і наполеглво повів по коридору в бік нашого номеру. Його холодні пальці міцно вчепилися мені в плече, і я ледь стримала крик болю. Наостанок я озирнулась на детектива, але цього разу погляд мій спинився на подружній парі. Жінка з каштановим волоссям та її чоловік напружено дивилися нам услід. І в їх очах було щось таке, що мені зовсім не сподобалось. 

Ось ми нарешті і в номері. Він доволі просторий, хоча стеля і нависає занадто низько над головою. Валеріан грубо штовхає мене в бік найближчого до дверей ліжка. Я чіпляюсь ногами об заломи брунатно-червоного килима та падаю на тонкі ковдри. Моя лакована шкатулка ледь не випадає з моїх рук.
— Сиди тут, і нікуди не виходь, — сичить на мене мій брат. Раніше він так зі мною не говорив. Однак те, чим саме закінчилися мої заручини у Моргримі, змушує Валеріана ненавидіти мене. — Завтра доїдемо до Кроуфа, і ти більше не будеш моєю проблемою. Більше ніколи не будеш моєю проблемою.
Його голос повний отрути. Валеріан настільки розлючений, що його пальці мимоволі стискаються в кулаки. Так сильно, що біліють кісточки. Я мовчу, щоб випадково не розізлити його ще більше. Мені страшно, що він може заподіяти мені шкоди. Він настільки сповнений ненависті, що я боюся не доїхати до Кроуфа.
Валеріан дістає з саквояжу скручений тубусом набір для бриття та розв’язує чорні мотузки. Набор розвертається, і в світлі тьмяної лампи сблизкує лезо бритви. Кинувши на мене сердитий погляд, брат відходить до вбудованого у стіну умивальника та відкриває крани горячої та холодної води. Розстібає білу сорочку, оголюючи шию. 
Різькими рухами він відкриває дорожню чашку з твердим милом та змочує помазок у воді. Коли Валеріан видобуває помазком з мила кремоподібну піну та наносить її собі на щоки, його дихання стає глибоким. Він щось сердито бурмоче собі під ніс.
Я дивуюсь, чому мій брат вирішив поголитися в такий час, але не наважуюсь спитати. Можливо, це якось пов’язано з тією вродливою жінкою з довгим каштановим волоссям, яку ми зустріли біля реєстрації. Не випускаючи з рук своєї скриньки, я лагаю на ліжко і закриваю очі. Намагаюся дихати повільно і розмірено, притискаючи свій маленький скарб до грудей.