Іскри
Журавлі
Ховається сонце за обрій багряний,
І ліс засинає дрімучий вогняний.
Над сірими хмарами в синій безодні,
У небі осіннім, у небі холоднім
Так жалібно плаче і стрічкою в’ється
Ключ журавлиний. І серденько б’ється…
– Чому ваша пісня сумна, - я питаю,
– Адже поверне́тесь до рідного краю?
Тихо шепоче й лягає під ноги
Листя червоне, вкриває дороги.
Коло зробивши, мені відповів
Той журавель, що останнім летів:
– Хоча й не на довго, летіти із дому
Звичайно що сумно, та справа не в тому.
З прадавніх давен серед нас так ведеться:
Прощаємось з тими, хто нас не діждеться.
_________
06.11.2021
Відредаговано: 03.10.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
