Іскри

Провулок

У сріблі місячного сяйва,
Коли зникають кольори,
Коли слова й розмови зайві,
На волю просяться думки.

Думки, думки напівзабуті,
Ви привели мене туди,
Де щезли всі роки набуті,
Де лиш дитинство навкруги.

І я іду старим провулком,
Колись на ньому виріс я.
Благаю, стань мені притулком,
Ще ж не забув моє ім’я!

Хоча б на мить, хоч на хвилину,
З’явися світло у вікні,
І в нім упертого хлопчину
Дозволь побачити мені.

Дозволь мені його обняти,
З слізьми притиснуть до грудей,
І пожалітися й сказати
І про життя і про людей.

Думки, думки напівзабуті,
Дарма злетілися сюди…
Тому що бу́ло, вже не бути,
І вікна темні навкруги.
_________
29.01.2020

Подобається

#2947 в Різне
#754 в Поезія

Відредаговано: 03.10.2022