Палає Свічка на столі,
Мигає Відблиск у вікні,
Два вогника серед темряви -
Одної суті дві прояви.
Згорає в власному вогні
І плаче Свічка на столі.
За нею Відблиск плаче й тане,
Ще мить — і їх обох не стане.
А Свічка плаче, що згорить,
І що життя – коротка мить,
І що підкравшись тихо й підло,
Пітьма поглине знову світло.
Шепоче ВІдблиск їй крізь сльози:
— Адже горіла ти! Хай трохи,
Та світлу ти дала життя!
Лиш через тебе був і Я.
_________
09.12.2018
Відредаговано: 03.10.2022