Іскри

Нуар

Стою перед картиною.
Змішавши фарби й відчуття,
Її почав я ще дитиною,
І малював усе життя.

За роком рік, за шаром шар
Наносив я на полотно.
І ось, дивлюсь на цей нуар
Із голівудського кіно —

Якісь пекельні контури…
Невже це я створив таке?
Чому лиш темні кольори,
І відчуття чому гірке?

Чи то такий художник з мене,
Чи світло падало не так,
Чи підвело мене натхнення,
Чи просто маю кепський смак…

Тож я беру ножа у руки,
Я хочу зрізати слої
Оті, що чорні від розпуки,
І ті, де по́милки мої…

Та зупинився я, не зміг
Вігнати ніж в своє життя.
Бо так не можна, бо то гріх,
Адже то буду вже не Я.
_________
28.10.2018

Подобається

#2941 в Різне
#755 в Поезія

Відредаговано: 03.10.2022