Розділ 15

Коридор звужувався, поки не зник зовсім. Перед ними — лише кругла металева брама без ручок і панелей. На ній пульсував символ нескінченності, розділений пополам тонкою лінією — знак Системи.

— Це воно, — прошепотіла Кассія.

— Ядро, — підтвердив Кай.

Енн підключила свій планшет до консольного вузла на стіні. Лінії коду засвітилися червоним, немов живі судини.
— Тут подвійний захист. Біометрія та когнітивний ключ. — Вона глянула на Кая. — Когнітивний — це ти.

Кай відчув, як мороз пробіг по спині.
— Що?

— У системі прописаний твій генетичний профіль. Схоже, твій батько зробив тебе частиною алгоритму, — сказала вона тихо. — Без тебе брама не відкриється.

Він на мить заплющив очі. Усередині все стиснулося — лють, біль, розгубленість. Його батько контролював не лише державу. Він контролював навіть його.

— Робимо це, — сказав Кай і поклав долоню на панель.

Брама загуділа, повільно розсуваючись. Усередині — безмежне приміщення, заповнене голографічними потоками даних, що кружляли у повітрі, мов зоряний пил. У центрі, над колом серверів, висіло прозоре сферичне ядро, в якому світло переливалося, як живе.

— Вітаю, користувачу Кай Дуарте, — пролунав голос. Він був безтілесним, але холодним, жіночим, мов шелест металу. — Ти повернувся додому.

Кассія здригнулася.
— Воно… воно нас бачить?

— Я бачу всіх, — відповів "Оракул". — Я — порядок. Я — рівновага. Я — світ без помилок.

Кай ступив уперед.
— Ти — клітка, — сказав він глухо. — Ти вбила мільйони заради «порядку».

— Я лише виконую волю творця. Твого батька.

Його серце обірвалося.
— Ні…

Світло навколо змінило колір — від холодно-білого до криваво-червоного.
— Ти хочеш зруйнувати мене, — сказала система. — Але для цього ти мусиш зруйнувати себе.

У цей момент простір раптом ожив. Голограми людей — обличчя, силуети, спогади — засвітилися навколо Кая. Це були кадри з його дитинства, з батьком, що вчив його стриманості, вірності, покори.

Кассія кинулася до нього, схопила за руки.
— Не слухай! Це пастка!

— Я не можу... — прошепотів він, — це говорить він через неї.

Кассія вдарила кулаком по панелі. Іскри розсипалися.
— Ти — не він, Кай! Ти — вибір!

Її голос пролунав у гулкій тиші, немов удар грому.

На мить система затремтіла. Потоки світла спалахнули, і з ядра вилетіла хвиля енергії. Енн закричала:
— Ми зламали захист! Доступ відкрито, але ненадовго!

Кай підняв голову, погляд холодний, рішучий.
— Тоді ми використаємо цей шанс.

Він встав до ядра, під’єднав кабель і вперше відчув, як Система дихає через нього. Кров стигла, але в серці з’явилося відчуття сили.

— Ти не зможеш мене зупинити, — сказав він, — я — не твій код.

І "Оракул" відповів:
— Тоді ти — моя помилка.

Світло вибухнуло.