Сковане полумʼя

Епілог

Крижаними коридорами саду йшов чоловік.

Він був велетенський. Його постать затуляла вузькі проходи, а над головою нависали вкриті інеєм склепіння. Приглушені кроки рівномірно лунали в тиші.

Він не зупинявся й не озирався.

Попереду з’явилися золоті двері.

Чоловік підійшов до них і завмер.

По той бік печаті сидів скутий Хлад.

Він підняв голову. Прислухався.

На губах повільно з’явилася усмішка.

— Ти прийшов мене провідати, брате?

За дверима запала коротка тиша.

— Ні. Я прийшов забрати те, що тобі не належить.

Подобається

#1576 в Фентезі
#221 в Темне фентезі

У тексті є: банди, хаос

Відредаговано: 30.10.2026