Епілог. Рапорт про диво

Через годину Марк сидів у майстерні Яни.

Він відкрив ноутбук. Курсор миготів у порожньому файлі.

— Ну що, капітане, як просувається звіт? — запитала Яна, підсовуючи йому горнятко з какао, де плавали маршмелоу у формі маленьких хмаринок.

Марк усміхнувся, дивлячись на свої руки, на яких все ще мерехтіли ледь помітні золоті іскри. Він почав друкувати:

«Звіт щодо інциденту №13/24.

Об’єкт (Зірка) успішно відновлено за допомогою залучення цивільного фахівця Яни Скляної. Під час виконання операції було виявлено численні атмосферні аномалії, спричинені надмірною кількістю різдвяного настрою.

Спеціальні засоби захисту: блискітки рожеві (використано 1 банку), омела (спрацювала штатно).

Примітка: Логіка в даному секторі тимчасово не працює. Рекомендую залишити все як є.

Справу закрито. Щасливого Різдва».

Він закрив ноутбук і подивився на Яну.

— Знаєш, — сказав він, — Якби всі посильні не пішли на свята, то я б ніколи не дізнався, що в моєму районі живе прекрасна фея, яка не вміє лагодити дверні ручки, але вміє лагодити час.

Яна відвела очі і усміхнулася. 

— Дякую за допомогу, — промовила тихо.

— Це я тобі дякую, — він підійшов ближче до неї.

Марк помітив на столі її окуляри. Він обережно взяв їх і одягнув. Світ навколо миттєво спалахнув новими барвами. Стіни майстерні ніби розчинилися, і він побачив тонку золоту нитку, що пульсувала й тяглася кудись далеко в ніч, прямо до Центральної площі. Там, на верхівці ялинки, сяяла відновлена Зірка.

Марк почув віддалений гул: сміх людей, звуки каруселей та щасливі вигуки. Місто знову жило.

Він зняв окуляри й підійшов ближче до дівчини. Вагався, чи можна обійняти, чи вона сприйме це як образу. Та в цю мить з самого верху з’явилася омела, наче за його бажанням.

— Майстерня виконує бажання? — хмикнув Марк роздивляючись, як омела тихо опускається вниз. Він добре знав, що зараз потрібно робити.

— Вона прислухається, — Яна ніжно поклала руки йому на плечі. — Як тоді, коли я не хотіла, щоб ти йшов... і ручка опинилася в твоїх руках.

— Громадянко Яна! — він уже без жодної ніяковості притягнув дівчину до себе за талію. — Ви нахабно збрехали мені! Говорили, що це не ви заблокували вихід!

— Лише частково це була брехня, — з хитрою усмішкою мовила вона.

Зараз вона здалася Марку схожою на маленьку лисицю. Таку ж розумну, загадкову і неймовірно привабливу.

— Готуйтесь до покарання, — промовив Марк та нахилився до її губ.

Він остаточно зрозумів усю нелогічність і водночас правильність їхніх дивних різдвяних стосунків.

Це була ніч 25-го грудня. Час знову йшов вперед, і це було найкраще диво з усіх можливих.

Від автора:

Дякую, що були частиною цієї подорожі. Щасливого Різдва та світлого Нового року! Бажаю кожному з вас віднайти власне джерело натхнення. Живіть, мрійте і не забувайте, що добро завжди поруч ❤

Підписуйтесь, щоб не пропусти оновлення ❤️