22.1

Всеволод на мить змовк, продовжуючи пропалювати гнівним поглядом. Я уважно вдивлялася в його сірі вічі, з острахом всередині. Звісно головою розуміла, що Арет у будь-якому випадку захистить, тому хвилюватися не варто. Але тремтіння на кінчиках пальців нікуди не зникло. Стискаю кулачки, не можна, щоб Всеволод помітив хоч найменшу слабкість з мого боку.

- А сміливості тобі не позичати, аристократко! - крізь зуби процідив!
- Оріана! - у його ж манері відповіла. - Мене звати Оріана. - спокійніше додала. - Не хочу, щоб між нами виникли непорозуміння, я не мала на меті тебе образити й тим паче знецінити здобутки. Розумію твою злість та упередження до аристократії, однак прошу не робити завчасних висновків про мою особу.
- Завчасних! - хмикнув той. - Ти...

Золотокрилий змовк. Зробив кілька глибоких вдихів, роздумувавши над чимось для себе, а вже після продовжив:

- Залиш тут зайві речі. - кинув погляд на лук. - Я покажу тобі фортецю, у нас дійсно мало часу на балачки.

Чоловік сказав - чоловік зробив. Всеволод з ретельністю взявся показувати чим живе фортеця. Від бараків до складів зі зброєю. Поки оглядала останній надійшла звістка від розвідників, що вітавці перетнули річку Жовта. Це доволі близько, отож завтра військо буде тут. Воєвода теж це розумів, отож збільшив кількість вартових на стінах, а також мобілізував солдат ближче до воріт.

- Цього мало Всеволоде. Чому склад настільки спорожнілий?
- Місяць тому ми відбивалися від нападів кочівників.
- Що за кочівники такі?! Склад наполовину спорожнілий!
- Поки я зі солдатами давали відсіч нападникам, їхні соратники проникли в місто та вкрали частину зброї.
- Чому не повідомили про інцидент в столицю?
- Повідомили, просто з аристократичною зайнятістю сумніваюся що у столиці мого листа прочитали.

І не посперечаєшся! Разом із ним закипала від недбалості столичної знаті! Скоріш за все Вітава найняла кочівників, щоб послабити оборону фортеці та перевірити швидкість реагування з боку князя. Обравши день, коли князівство святкує наймасовіший захід - напали. Тоді, їхня ціль захопити місто до прибуття основних сил князівства? А в чому зміст? У Вітави є впевненість перемогти наше князівство? Звідки? Попри збільшену військову міць за останні кілька років, цього все ще не достатньо, аби нападати на нас. Надто великий ризик краху економіки. Хіба що у них є туз в рукаві. Наприклад тіньовий союзник, котрий може покрити фінансові витрати, або ж забезпечити військом. Але яка тоді кінцева мета цієї війни? Невже кілька шахт схованих в нашому гірському хребті настільки цінні, щоб йти на такий ризик? Звучить максимально не раціонально. Можливо в горах є ще щось? Якийсь мінерал про який князівство не підозрює? Тьфу! Не зараз. Потім над цим подумаю.

- І ти з такими ресурсами тратив час на прирікання зі мною? - хмикнула завмерши поглядом на одній точці.
- З приріканням, чи без, кількість припасів не зміниться.
- Однак ми у великій дупі з цим! - махнула рукою. - Яким чином збирався відбиватися?
- Варіантів не багато. Збираюся воювати до останнього воїна! - впевнено заявив.
- Солдати підтримують твій суїцидний настрій? - нахмурила брови. - Ходімо, варто перевірити оборонні споруди за стінами. Вітавці славляться своєю кіннотою, отож розрахунок має бути саме на вершників. Якщо вдасться у перші хвилини бою знищити вагому частину вершників, то моральний дух солдатів впаде.
- Знаю. - суворо відповів.

Разом з воєводою обійшли решту околиць, перевіривши готовність фортеці до облави. Оскільки Міцне стоїть фактично на гірській місцевості, то захистом слугує сам рельєф. Але є і мінус. Земля надто тверда, отож викопати пастки не вийде. Проте, довкола багато каміння, що послугує на озброєння порокам (Поро́к (дав.-рус. порокъ)[1] — давньоруська загальна назва метальних машин руського війська). За наказом Всеволода на стінах розмістили великі казани, звідки буде литися гаряча смола.

- Стріли! - вигукнула. - Ти відміряв середню протяжність влучання.
- До 150-метрів.
- А розмітка де? Не всі лучники орієнтуватимуться.
- Вони стріляють за моїм наказом, головне, щоб я орієнтувався.
- Тобто варіант, де тебе можуть отруїти, підстрелити, чи ти сам по дурості загинеш - не розглядається? Ніхто не знає, чого чекати від майбутнього, краще бути готовому. До речі, у мене є кілька ідей для покращення оборони, вислухаєш?

Золотокрилий хоч і виглядав невдоволено, але не заперечував. Його гонор трохи приземлився і тепер, принаймні, мене чує...