17. Перший день полювання.

Наступного світанку прокинулася через сирену, що сповіщала учасників турніру про початок першого дня. Оскільки я не новачок, то чудово розуміюся на правилах, отож варто квапитися. Швиденько натягаю зручний одяг для полювання та біжу вмивати обличчя. Адамант, мабуть, прокинувся швидше сигналу, отож вже був готовий. Чоловік спустився на полігон першим, не чекавши на мене, за що щиро вдячна! Після вчорашнього мені б не хотілося зайвий раз бачити його морду!

Арет в цей час виглядав у вікно, що виглядало доволі підозріло...

- Все гаразд? - питаю.
- Так. Нічого такого. Ходімо на полігон.

Пожирач застрибнув мені на плече, мовчки вмостився і завмер. Нічого дивного, однак щось не те. Інтуїція була напоготові, хоча й сама не розумію, чому так почуваюся.

Після кількох хвилин я приєдналася до учасників турніру й чемно чекала своєї черги тягнути стрічку. Цього року колір турніру фіолетовий, отож, крім того, що вся територія розвішана однокольоровими прапорами, ще й стрічки в тон.

- Чого всі чекають? - шепотів Арет під вухом.
- Кожен учасник тягне одну з тих стрічок, на кінчику котрої вишита одна літера - "М", або "З". Мисливець, або здобич відповідно. Таким рандомним методом й присвоюються ролі. Тепер помовч, скоро наша черга.

Учасники швидко тягнули стрічки, отож ця процедура не затягувалася. Мені випала "М", чому була вельми вдячна. В Адаманта ж навпаки - "З". Крім цього йому випала маска золотого оленя, що для мене доволі символічно/комічно виглядало...

Ролі розподілені, магічні кристали котрі транслюватимуть глядачам наші дії - теж. Ведучий урочисто заявив про початок і Вперед! Здобич за правилами першими стартують, щоб причаїтися в королівському лісі. Тим часом мисливці готують луки, арбалети та стріли зі зрізаним наконечником. Далі ведучий дає сигнал мисливцям виходити на полювання.

- Чому ти така повільна? - одразу сипе питаннями.
- А що не так?
- Інші учасники кинулися вперед, немов навіжені, а ти наче на прогулянку вийшла.
- Арете, це полювання. Бігти, дурної Марічки, вперед і здіймати шум - так здобич не впіймаєш. Цього року багато юних і загорілих учасників. В них кров кипить, от і дуріють. Але для полювання потрібен холодний розум та чіткий розрахунок. Отож не бери приклад з молодняку.

Очі пожирача зацікавлено блиснули. Його хвостик холітався зі сторони в сторону, наче у собаки. Така поведінка мене розвеселила, тому усміхнулася.
Я обережно пересувалася від дерева до дерева, намагаючись не створювати шуму. Перших пів години нікого не вдалося знайти, однак після:

- Думаєш це нормальна схованка?
- А хто тебе знайде так високо на дереві? Не хвилюйся, через пишну крону нас важко буде помітити.

Помітити й справді складно, якби вони не розмовляли, а так... Мої стріли влучили в ціль швидше, ніж вони встигли зрозуміти звідки стріляють.

- Чорт! - обурливо вирвалося у хлопчаків, після чого ті відправилися назад, звідки стартували.
- Непогано, - поплескав лапками пожирач. - Думав тобі моя допомога знадобиться, але очевидно, що ні.

Звук шереху листя привернув мою увагу перш ніж встигла відповісти. Різко присідаю, щоб причаїтися у кущах. О! Мені пощастило і наближалася чергова здобич. Коренастий чоловік з маскою бурундучка. Обережно тягнуся до стріли, натягую тятиву і... В яблучко! Плюс один до мого рахунку! Далі справа пішла веселіше і на моєму шляху все частіше хтось з'являвся. Загалом я влучила ще в п'ятьох звірів, хоча трьом таки вдалося від мене утекти. Однак, ще не вечір й у мене є шанс їх знайти.

- Оріано, справа у кущах!

Арету швидко набридло просто спостерігати. Пожирач активно взявся висліджувати здобич та ділитися підказками. Учасникам дозволено брати участь з тваринами, тому, якщо не розглядати той факт, що Арет пожирач, то жодного порушення... Власне, не сильно хвилювало питання совісті та чесності у змаганнях. Моя мета - потрапити в лідери та випросити у князя розірвання заручин!
*****************************************************************************************

Перший день полювання закінчився доволі не погано. Я зайняла дев'яту позицію у топі за кількістю здобичі, отож можна вважати за успіх. Абсолютним лідером став Адамант, на жаль. Його ніхто не впіймав, власне, як і ще чотирьох учасників. Проте, перше місце йому приписали за спритність, адже чоловік зумів ефектно втекти наперекір тому, що за ним була погоня одночасно з кількома мисливцями.

Успіх Адаманта трохи напружував. Мені б не хотілося, щоб він зруйнував мої плани. В тім, все попереду. Зі мною пожирач, отож - у безпеці...

- Що робиш? - запитую в Арета, котрий знову завмер на якійсь точці у далині.

Ми якраз поверталися з полігону до кімнати, отож різка зупинка ласки посеред дороги, виглядала, щонайменше, дивною.

- Пожирач, - коротко відповів.
- Що?
- Серед учасників є пожирач. Вранці мав сумніви, але тепер точно.
- Оу, пожирач. Той що? Як і ти, теж вирішив розважитися? - весело протягнула.
- Оріано, це не жарти. Є велика ймовірність того, що він прийшов за тобою.
- Але ж в мене є ти, - спокійно відповіла. - Ми вклали договір, отож не сумніваюся у твоєму захисті.

Ласка обурливо помахала головою, але мав задоволений вигляд. Людина це, чи пожирач, всім приємно, коли тебе хвалять. Не стримавшись, взяла пухнастика на руки й кинулася ніжити. Арет вже не опирався, як то було на початку. Певно звик до моїх різких проявів ніжностей! Правда, я не встигла насолодитися, адже позаду пролунав знайомий голос:

- Оріано! - його грізний тон не передбачав нічого хорошого. - Ти дійсно збираєш це зробити?
- Можна більше конкретики, пане Адаманте?
- Цього не буде! - на своїй хвилі патякав. Чоловік агресивно дивився у мою сторону продовжуючи вести своєрідний монолог. - Надто банальний план. Я не дам тобі потрапити у десятку! - твердо заявив...