70.

Макс 

Ввечері Софі, як і хотіла, пішла на додаткову роботу. Я був категорично проти. Адже три, хай і неповні, роботи для вагітної це вже занадто. 

Хоч я тоді був малий, але досі пам’ятав матір, яка була вагітна молодшим. Вона взагалі ледве ходила і їй увесь час було погано. Це ж як ще одна робота. Дуже втомлива і без вихідних. 

Потрібно буде вмовити її на щось легше. Або знайти онлайн щось, а то скоро осінь, там буде занадто холодно. 

В обід зателефонував Сашко і попросив допомоги з вибором автівки. Не те, щоб на його фінанси можна було розігнатися, але в мене були знайомі, які могли підігнати непогані варіанти. Такі, що ще будуть нормально їхати. 

Раніше я б докинув ту тисячу чи дві. Але зараз була трохи інша ситуація. Я не знав, чого очікувати від майбутньої дитини. Хотілося підстрахуватися. Тому молодшому доведеться розраховувати лише на себе. Але це ще один пункт, що навчить його більшої самостійності. 

Закинувши Софі на мийку, я подався до Сашка. Він вже очікував мене на домовленому автобазарі. 

- Малий, привіт. 

- Здорова, і я вже не малий. Що там Софі? 

- Я ж писав, ти вчасно зателефонував. Я встиг. Дякую. 

- Мені ще досі не доходить, як ви умудрилися затусити... 

- Я потрапив до неї на роботу. Ось і вся схема. 

- Бразильський серіал єпт. Ходімо, бо пізно вже. 

- Вона погодилася до мене переїхати, - поділився з братом. 

- Після того як ти її мало не за барки випер? 

- Цього разу так не буде. Що плануєш купити? 

- Ти хоч збираєшся їй пропозицію зробити? - змірив він мене напівпрезирливим поглядом. 

- Я вже. Вона проти, - розвів я руками. - Мабуть, заслужити її довіру знову буде важко. 

- А я рівнявся на тебе. Здається, з жінками ти профан. 

- Не перегинай. О прийшли. Доброго дня. Привіт. 

Віктор, один з моїх знайомих, що займався перегонкою і перепродажем авто колись і мою лялю пригнав. Вона була не нова, але вже кілька років без жодних нарікань накатувала кілометри. Тож, хотілося і брату подібний варіант. 

Щоб не ходити кругами, я одразу озвучив наявну суму, але менше на п’ятсот баксів. Я добре знав фішку знайомого. Він завжди пропонував щось дешевше і гірше, а потім якусь красу за вищою ціною. 

- В цьому ціновому діапазоні зараз майже нічого немає. Гольфа можу запропонувати. Але ж це перша автівка? – повернувся він до брата. 

- Так. 

- То для накатки підійде. До них запчастини не дорогі, тож ремонт обходитиметься досить дешево.  

- Тільки не кажи, що її постійно потрібно ремонтувати... 

- Звісно ні, той що в мене вже перевірений. Не утопленик, в ДТП не був. За ним добре дбали. 

- А поглянути? 

- Так ось... – Продавець відвів нас до сріблястого авто, цілком пристойного на вигляд. 

Думаю, потрібно глянути ще. На що і натякнув брату. Але той вже поліз всередину примірятися. Хоча, правильно. Потрібно ж ще відчути, твоя це машина чи ні. 

- Та бери, не пошкодуєш. Двигун на 1,6, дизель. Пробіг двісті. Механіка. Де ви ще знайдете таку лялю дешевше? Я тільки-но міняв фари та гальма, масло. А обшивку перед продажем - власник. 

Сашко виглянув з авто. 

- Тут досить зручно. 

- Ти певен, що не хочеш більше подивитися? 

- Абсолютно. Я й планував щось подібне. Почну заробляти, як ти - придбаю щось крутіше. 

- Не сумніваюся. 

Врешті наша вилазка закінчилася покупкою. І я вперше за такий довгий час запросив брата до себе. 

Він мав їхати одразу після оформлення документів. Адже до початку навчального року лишалося зовсім недовго. Потрібно було встигнути підготуватися. 

Виявилося, він все ще планував і далі працювати після занять в батька Кості. 

- Ти ж знаєш, що він напав на Софі? 

- Так, вона показувала синяк. 

- Ні, я про другий раз. 

- Серйозно? - Сашко аж зупинився. - Він нічого не розповідав. 

- На її день народження. Я деталей не знаю. Тільки те, що йому дісталося шокером. 

- Це що ж він мав їй таке зробити? 

- Сам спитаєш... Вона не дуже налаштована на розмови зі мною. Довга історія. 

- Я як завжди пропустив найцікавіше. 

- Ми колись тобі обов’язково розкажемо. 

- Ви? - здивувався Сашко. - Ти спочатку помирися, а тоді кажи “ми”. Ти здається, встругав дитину, а з мамою - познайомитися не встиг.