49.

Софі 

Задумана промоакція мала проходити в суботу. 

Бажано було бути всім. Не те, щоб наша начальниця не приймала відмов, та без поважної причини краще не прогулювати. 

Багато старших працівників жалілось на роботу у вихідний, та у мене не було планів. Я вже фактично одужала, тож могла преспокійненько відвідати подію. Правда, я не дуже розуміла, яка з мене користь там, адже нічогісінько не робила. Було цікаво слухати розповіді про компанію, звіти й брати участь в розіграшах. З моєю вдачею, я звісно - нічого не виграла, але сумувати за цим немає сенсу. 

Після загальної програми нас покликали на корпоратив. Він був в одному з найбільших залів нашого бізнес-центру. 

Сюди мене підвіз Макс. Не думала, що він може бути настільки турботливим. Я з багатьма зустрічалася, але так ще не було. Жоден з моїх хлопців не купував мені ліки, не готував їжу... 

Я витягнула з кишені новенький смартфон, щоб глянути на годину. Рано ще... 

Його теж подарував Макс. Сказав, що викине, якщо не візьму. У нього було таке обличчя, ніби він так і зробить. Було дико незручно приймати таку дорогу річ. І я пообіцяла повернути, коли придбаю новий. Він же лише посміявся і сказав, що тоді буду ходити з двома. 

Я знайшла його очима в натовпі. Він якраз стояв в компанії з директрисою і якимось невідомими мені людьми. Не знаю, про що вони говорили, але дискусія йшла жваво і вони були задоволені. 

Раптом він підвів погляд і ми зустрілися. На мить мені здалося, що окрім нас тут абсолютно нікого немає. Рука сама поправила волосся і я закусила губи. 

Люблю пофліртувати, але я чесно не планувала. Не з Максом. Але випитий коктейль давав про себе знати. Настрій був безшабашний. Я обвела його поглядом і підморгнула, він аж сіпнувся. 

- Що ти робиш? - зіпсувала весь кайф мені Оксана. Вона глянула в його сторону. - Тільки не кажи... 

- Нічого не кажу. - Повела я плечима, повертаючись до неї. - Тут нудно, якщо основну частину закінчено, то я б пішла додому, чи деінде. 

- Як хочеш. Я лишуся ще. - вона якось дивно глянула на мене, ніби я їй гроші винна. 

- Звісно. Гарно провести вечір. 

Я піднялася в свій кабінет, щоб забрати речі. Хотілося прогулятися, поки гарна погода. Те, що вечір - мене не лякало. І те, що Костя міг трапитись мені, теж. Навряд чи він і в суботу тут чатує. 

У двері почувся короткий стук і слідом увійшов Макс. 

- Тебе явно не вчили стукати... 

Буквально кількома кроками він подолав відстань між нами. По-власницьки обняв мене за талію і притис до себе. 

- Дражнитися вирішила? - в його очах грали смішинки і я просто потонула. 

Він був настільки близько, що наші подихи перепліталися. Здавалося, що між нами пробігає струм. Він провів рукою по стегну. 

- Софі... - прошепотів у губи. 

Ви колись бажали когось так сильно, щоб аж тремтіла кожна клітинка вашого тіла? Ось те відчуття. Поцілувати його означало перейти межу, вороття вже не буде. Але його  руки і погляд розпалювали вогонь у мені, який змушував мене танути. 

Пан або пропав. 

Я провела пальчиком по шиї, а тоді торкнулась губ. Зі смаком кави, блаженно-гірко-солодким. Він не ворушився, а лише дозволив поцілувати себе. 

- Ти цілуєшся з відкритими очима? - зупинилась я. 

- Ні, я просто не хочу пропустити того, як мене цілуєш ти, жодного моменту. 

Він взяв мою руку і поцілував зап’ясток, а потім був поцілунок у шию. Я відчула, як підкошуються ноги, але Макс підхопив мене і я опинилась на столі. Його руки опинилися на стегнах, прямо під спідницею. 

- Максе. - він злегка стис ногу. - Тут двері не замкнені. 

- Всі все одно внизу. Тобто, ти не проти? - просіяв він. 

Я притягнула його за шию. 

- Нас би тут не було. Не розумію, чого ти чекаєш? - прошепотіла йому в губи і  розстебнула ґудзик на сорочці. 

Блузка полетіла з мене з такою швидкістю, ніби він був найкращим в університеті роздягання дівчат. Я не залишилась в боргу із сорочкою. На мить замилувалася - наскільки красиве в нього тіло, можна було порахувати м’язи. Але його руки опинились на грудях, звільняючи їх від бюстика. 

Він нахилився і провів язиком по вершині. Все внизу звело, ніби натягнуті струни, а я судомно видихнула, хапаючись за його спину. Але він не збирався зупинятися, легенько покусуючи її. А потім перейшов на іншу. 

- Здається, тобі подобається... 

- Здається, ти відволікаєшся.  

- Тільки щоб поцілувати тебе в більшій кількості місць. 

Ми знову злились в поцілунку, від якого я втрачала голову і лише ахнула, коли він опинився в мені. 

Таких відчуттів в мене не було абсолютно ніколи. І це не через алкоголь, чи через те, що він подобався мені. Щось абсолютно нове. Як і те, що він дивився мені в очі, притримуючи рукою затилок. 

- Ти просто неймовірна, крихітко. 

Його рухи приносили неймовірну насолоду, я просто розтанула і пропала.  

Мене накрило хвилею оргазму, який розлився по всьому тілу. 

Ми завмерли в обіймах одне одного. Здавалося, мине вічність. 

- Бляха. Я забув про захист. - прошепотів він, я сіпнулась, але було вже пізно. 

Мене мало не накрила хвиля паніки, але, побачивши його стривожене обличчя я трохи заспокоїлася. 

- Я на коках, - заспокоїла його і себе. - Якщо ти здоровий, то проблем не буде. 

- Думаю, що так. Я звик слідкувати за здоров'ям. 

- Це добре. - Потім переживатиму, вирішила я собі. 

Після того, як ми привели себе в порядок, він підійшов і поцілував знову. 

- Не хочеш сьогодні до мене? 

- Останній раз ти фактично викинув мене. - я повела бровою. 

- Ти просто не бий мене більше по голові. - Усміхнувся він. - Це було боляче. 

Я мимоволі торкнулася того місця і провела рукою, а він спіймав її і притулив до губ. 

- Я все ще чекаю на твоє рішення. Обіцяю нагодувати.