45.

Макс 

Рефері оголосив про початок бою і ми зайняли свої місця. 

Комусь може здаватися, що ходіння боксерів на початку бою схоже на танець, але це розвідка. 

Я зосередився і ввімкнувся. Навіть якщо я психонув і вийшов на ринг, щоб мене побили, то зараз я не збирався цього допускати. Не те, щоб я не програвав ні разу. В мене теж були нокаути, після яких мене виносили, були нічиї. Зараз же, я вийшов неготовий, ще й поставив на себе гроші. 

Блажко знову вишкірився і почав наближатися. В мене полетіло одразу два удари – джеб і крос. Але я встиг ухилитись і відправити йому хук. Непоганий початок. Мій суперник здається, зрозумів, що йому дійсно ніхто не буде піддаватися. І пішов в тотальний наступ, завалюючи мене ударами. Від більшості я вдало ухилявся, а потім відправив йому влучний апперкот.  

Після цього удару обличчя Блажко перекосило від люті. Ну, я теж був злий. 

І все одно думки знову повернулися до Софі. 

Може мені й справді з нею переспати? Це може бути вирішенням проблеми. Це Марк у нас святоша – переспав раз зі своєю і захотів ще. Мені взагалі не принципово. 

Поки я думав, суперник знову спробував повторити серію ударів і мені таки прилетіло в плече. 

Це не дуже добре. По руці наче пройшлось струмом. До кінця раунду ще хвилина. Потрібно або дотягнути, або виграти. 

Краєм ока в натовпі я побачив Марка, який усміхнувся мені. Цього вистачило, щоб згадати те, чого він вчив. Є точки, після удару в які просто вимикає, або ж людина не може більше рухатись, як раніше. 

Головне дати йому наблизитись максимально близько. 

Публіка шаленіла, тільки викрикуючи його ім'я. Мене вже більшість забули. Та й виходив я заради грошей, а не заради перемог. 

- Ти ще довго танцюватимеш? – вишкірився він знову. 

- Яка тобі різниця. 

- Я хотів би закінчити бій швидше. 

- То підходь. – усміхнувся і я, сподіваюсь, воно було хоч трохи схоже на оскал. 

Довго чекати не довелось, він пішов в екстремально швидку атаку, спробувавши зробити накат, але я не дав йому відійти назад, дозволяючи наблизитись, завдати короткий удар і захоплюючи його рукою, іншою –наніс удар по спині. Мій улюблений. 

Блажко сіпнувся, але я знав, що і де в нього болить – вся ліва половина тіла, аж до ноги. 

Він рефлекторно відступив на крок, намагаючись вирівняти дихання. На його обличчі вперше промайнула не злість, а розгубленість. Саме цього моменту я й чекав. Короткочасно, але ті кілька секунд дали можливість відскочити і завдати удару в ще одну таку точку. Від неї ефект ще краще – відчуття, ніби задихаєшся і біль в грудях. Його рухи стали важчими. Я побачив це раніше, ніж він сам зрозумів. 

Апперкот завершив почате. 

Голова Блажка різко сіпнулася назад. На якусь частку секунди він залишився стояти, ніби ще не зрозумів, що сталося. Потім коліна підігнулися, і він важко впав на настил рингу, опинившись біля моїх ніг, у нокауті. 

Рефері почав відлік, і практично з ним пролунав гонг. Блажко просто не встиг встати з нокауту. Думаю, що він би продовжив бій. Але рефері присудив перемогу мені. 

Моя рука злетіла підхоплена ним, але натовп незадоволено гудів. 

Ну так, братці, ви трохи програлись. 

Я підійшов і подав руку супернику. Той, на диво, не відмовився і підвівся. 

- Чувак, ти ж хотів отримати в морду. – Якось дивно глянув він на мене. 

- Штуку баксів жалко було. Не виставляв би ти таких умов, може я б дав себе побити. 

- Так я і не казав нічого. Марк попросив вийти на додатковий бій, не бачу проблеми. 

- Все ясно, Марк ще той маніпулятор. – ми потисли руки. 

- Сподіваюсь, що ми зустрінемось ще і в мене буде шанс відігратись. 

- Цілком можливо. 

Ми покинули ринг фактично друзями. Марк розганяв незадоволений натовп, який попрограв на Блажко чималенькі суми. 

- Максе, я знав, що ти зможеш. 

- Ти курва драна, а не друг. – я стукнув його в плече. 

- Як скажеш. Не забудь подякувати, після того як гроші перерахуєш. – кинув він. 

- Ну тебе. 

- Інакше б ти дав себе побити. Не бачу в цьому сенсу. Подумай над моїми словами. І ще, ти досі винен мені бій. 

- Я ж тільки був там. 

- Братан, я тебе не кликав на цей бій, бо ти ще не готовий. Тож за тобою ще висяк. 

- Бляха. Добре. Блажко все одно хотів реванш. 

Марк задоволено мружився. 

В мене купа нових фанатів. І ще добряча пачка купюр, які я навіть не перерахував. Нормально позлився. 

Тільки, насправді мене не попустило. Вийшовши на вулицю, подалі від людей і шуму я знову повернувся у вихідну точку. Те, що Софі поїхала з Костею і лишилась з ним просто не давало мені спокою і роз'їдало зсередини. Чому ця дівчина, як отрута для мене? Я ж просто хотів допомогти.