11.

Не думала, що віллюсь в роботу і таке життя. Але в мене вийшло. 

Буквально за місяць вийшло. 

Начальниця оформила мене вже на постійній основі. Тоді і влаштували свято. 

Витратилась я знатно, та нас було декілька, тож цей фінансовий удар не розбив мене. До того ж в мене лишилась майже вся зарплатня, а це була немаленька сума. Витратила я лише премію. Виявляється, якщо працівника переводять в постійний штат, йому видають премію. Сказати, що я не була щаслива, це – нічого не сказати. Я була в ейфорії і захваті. 

Вже навіть подумувала шукати житло, оскільки сидіти на чужій шиї не планувала. Але поки мала на руках десь дві третіх від потрібної суми для першого внеску. А ще ж ріелтору заплатити потрібно було. Або ж пробувати шукати самій. Варіант трохи зекономити. 

Сашко вмовляв ще трохи пожити, поки не дозбирала грошей. Я не дуже віднікувалась. Отримаю наступну зарплатню і спокійно з’їду.  

Якраз і Сашко на навчання поїде. Не хочу сама тут жити. 

Комуналку ми розділили навпіл і чесно оплатили. На вихідних я навіть прибирала. Не всюди щоправда. Чому я маю щось робити в тих кімнатах, в яких не живу? Сашко ж у свої розвів трохи срач і вирішив прибратись лише тоді, коли я почала насміхатись. 

Але, то хата його брата і йому ж потім влетить за все. 

А ще, ми сьогодні вперше вибрались на дискотеку. Я молила Сашка, мабуть, більше ніж моляться в храмі. Адже, насправді, не розважалась уже дуже давно. Я встигла забути що таке танцпол, і хороші коктейлі. 

А ще — забути, як це: виглядати шикарно. 

Все ж одне платтячко на такі випадки я захопила. Червоне, з корсетом і короткою пишною спідницею. Боги, я виглядала в ньому вкрай розпусно, але мені так хотілось відчути себе вільною і красивою. Десь і туш знайшлась. Вії то в мене руді, як і моє волосся. Тож, щоб їх було видно, хоч трохи — варто підкрасити. 

- Сашааа! Я готова, а ти? 

- Я все ще надіявся, що ти несерйозно! — Він вийшов з ванни із зубною щіткою в роті. — Може, не підемо? Мене ж поб’ють через тебе. 

- Не вигадуй! Тут я тебе швидше поб’ю, тільки морально. Ну подивись, як я старалась. Цю красу має хтось побачити. 

- А я тобі на цього когось в кандидати не підходжу? — Прогундосив друг. 

- Ти дивишся на мене, як на дурнувату подружку, а я хочу інших відчуттів. — Впевнено заявила я. 

- Ти не думаєш, що в нас будуть проблеми? Це тобі не Луцьк, де ти всіх знаєш. Тут можна і тумаків зловити. 

- Не сьогодні. В мене таке відчуття. Ходімо вже, може і ти когось зустрінеш і перестанеш бути таким занудним. 

Далеко ми не їхали, а в нічний клуб, який був неподалік. Цілком пристойно непристойний. Я хоч і виглядала гарно, але проти деяких дівчат аж надто пристойно. Розумію, що літо на дворі, але ці шорти, на тій блондинці за два столики від мене абсолютно нічого не прикривали. Та й всім було пофіг, а хлопцю, який спокійнісінько запхнув свої ручки, куди треба, прямо у всіх на виду це явно подобалось. Дівчина, по ходу, була п’яна в дрова, бо кайфувала від задоволення, і явно не звертала уваги на інших. Сашко вилаявся. Стало смішно, він абсолютно нетривкий до такого. Не вперше ж на дискотеку пішов. Ще й у нічний клуб. Звісно, такі речі далеко не кругом побачиш... Але ж трапляються. 

Ми взяли по коктейлю і присіли за двомісний столик, який нам показав офіціант. 

- Мені все менше тут подобається. 

- Не будь ханжою, Саш. Просто уяви, що це безкоштовна порнушка. Але тут є плюс — вірусів на комп чи телефон не зловиш. 

- Ти не подумала, що він може не помити руки потім і взятись за дверну ручку ними... - Сашко бахнув коктейль. 

- С*ка, не подумала. 

Як виявилось — ходити на дискотеку з Сашком удвох — справа така собі. Він усю дорогу бурчав. Навіть коли мене запрошували кавалери — бурчав нам у слід. Коли ми ходили компанією друг був веселіше! 

Але не тут то було. Мене невгамовну, все одно не перепреш! Тож я зі щасливою усмішкою приймала запрошення вже від четвертого кавалера за вечір. 

Заводити стосунків не планувала, але ж провести приємно вечір — ніхто не відміняв! 

- Ви така прекрасна в цьому платті, - залепетав один з них, чоловік років сорока вже. Абсолютно підходящий мені в якості батька. — Як вогонь. Ви правда вогонь!? 

- Та ви мені лестите! Я проста дівчина, що прийшла трошки потанцювати. Ніколи не думала, що мене помітить хтось, на кшталт вас! 

І чому це завжди діє? Бо вони налаштовані, що всі мають падати їм під ноги? І співати дифірамби? Бо вони приїхали сюди на крутій тачці, а ти на таксі чи ногами? Бісить. 

Чемненько відтанцювала цей танець. Хоча я також трохи випила, та п’яною ще не була і настрій Сашка мені серйозно дошкуляв! 

- Ти ще довго будеш дутись? 

- Ну я лишаюсь тут один і мені не комфортно дивитись на все те, що відбувається навколо. 

- А ти не хотів би якусь дівчину запросити, чи що? 

- Тільки не це! 

- Ну Саш, мені зле, бо тобі нудно. Он бачиш в кутку така собі мила паняночка, запроси її. Ти ж не зобов’язаний на ній при цьому одружуватись. 

- Давай так, один танець з тією дівчиною і ми йдемо додому! 

- Згода! 

І я побігла веселитись на танцпол. Але Сашко не заставив себе довго чекати і запросив її вже на наступну повільну пісню, аж жаль. 

Я так нормально і не повеселилась. 

Він викликав таксі, мотивуючи це тим, що в цю пору тут може бути досить небезпечно, тож краще тих кілька метрів проїхати, ніж, щоб тебе обчистили чи пирнули ножичком. На цій не дуже веселій ноті ми поїхали додому.