Біг по полю відпускає долі,
Долі ж линути як птах хотять,
Умить розвіятися швидко в непокорі,
Щоб їх ніхто не зміг вже наздогнать.
Як ту пшеницю – золото у полі,
Під подихом повітря колиха,
Так і ті долі, що зірвалися із плоті,
Умить злетіли й відлетіли навіка.