Склеєне скло

Нуль четверта

О четвертій літнього ранку,

Заснути я не змогла,

Довертілася я до світанку,

І зараз пишу я вірша.

Прикинутись сплячою може,

Є думка,

Або ж і не спати віднині,

Надворі уже навіть жаба все кумка,

Мені ж не спиться й донині.

І півень прокинувся,

Як і пташки,

І пес десь також завиває,

Але що всередині мене думки,

Вчорашню сонату співають.

Не спавши вночі,

Таке відчуття,

Що день ще новий тільки буде,

Що зараз - це вчора,

А світло, це тінь,

З майбутнього дика приблуда.

Подобається

#529 в Різне
#59 в Поезія
#884 в Сучасна проза

Відредаговано: 17.08.2024