Склеєне скло
Ранкове літо
Одного літнього ранку,
В лісі собі я гуляла,
Був це початок світанку,
Природа чудна вигравала.
Роса, що на листях лежала,
Повільно стікала додолу,
Темрява все відступала,
І вже не залишить нічого.
Небо це вранці - прекрасне,
Блакитне та тепле воно,
І цитруса, кольори щастя,
Уже підступає тепло.
Стежкою я піду зараз,
Що з лісу мене все вела,
На світло ясне, мов той атлас,
До сонця, відчути тепла.
А поруч ріка протікала,
Туманом накрилась вона,
Здавалося, річка ще спала,
Тож тихо поводилась я.
Здаля я почула пташину,
Співала в гаєчку вона,
Ту пісню, таку особливу.
На гілці сиділа одна.
Та раптом вже сонце в зеніті,
І ранок чудовий минув,
Від сну всі прокинулись квіти,
Та час щось мене оминув.
#529 в Різне
#59 в Поезія
#884 в Сучасна проза
Відредаговано: 17.08.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
