Чому тебе я виглядаю серед інших,
Хоча і знаю, що давно тебе нема,
Надію я ховаю в своїх нішах,
Та більш усього марна є вона.
Чому про тебе я давно забула,
Але коли я бачу інший люд,
Надію вбачити тебе відчула,
І знов, і знов у голові той зуд.
Не милий ти мені вже здавна,
Але прив’язаність сильна в мене є,
То може доля ти моя прадавня,
Яка все спокою ночами не дає?