Самотня кімната існує завжди,
В ній завше темненько та тихо,
Відсутні всі двері, немає ходи,
Там пусто напевне, мов сито.
Хоч входу немає, та шлях туди є,
Його віднайти просто треба,
А потім туди помістити усе,
Те надбання, в якому потреба.
Самотню кімнату можна змінить,
Вкладати у неї уміння,
І потім настане та радості мить,
Коли все це пусте коріння.