https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1723849430_91.jpg
Склеєне скло
Друзки
І ось розсипались частинки,
Які я склеїть намагалась,
Пройшло десь близько три хвилинки,
Та знову все порозсипалось.
Тоді можливо і не варто,
Знов клеїти й леліти те,
Що лиш бажає бути втратой,
І все життя йому пусте.
Ці друзки на підлозі темній,
Валялись тихо мов вода,
У обстановці цій таємній,
Вбачалась суть всього проста.
Не треба людям рятувати,
Ті друзки, що розбились вщент,
Не ватро місії вбачати,
Що ти врятуєш цей момент.
#529 в Різне
#59 в Поезія
#884 в Сучасна проза
Відредаговано: 17.08.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
