Прянощі тривоги заполонили простір,
Ось якусь ще мить, повітря зникне зовсім,
Горло моє здавлює той гіркуватий смак,
Він уже знайомий, але чужий однак.
Тьмяна та погода: дощ, чи моросить,
Немає вже різниці, туман то чи блакить,
Допоки не розвію туманність ту свою,
Що крутиться немовби в смертельному бою.