Останій шанс
Сидівши у таксі , сльози опікали обличя, а телефон безперервно телефонував. Я не могла повірити, що вони спорили на гідність дівчини, мало того не розповісти мені про це потім. А Кеті вона знала і нічого мені не сказала. Від цих думок сльози почали текти швидше.
- --- Дівчино з вами все гаразд? Запитав таксист, на що просто кивнула. --- Пробачте ще раз , але до вас телефонують. Я нічого не сказала , а просто поставила телефон на безвучний режим. Більше таксист не задавав дурних питань, тільки дивився зі співчуттям у очах. Я подякувала , заплатила і попрямувала у квартиру. Мені так не вистачає мами , так хочеться обійняти її зарез.
- Переодягнувшись і трохи заспокоївшись я заварила собі чай. Поглянувши на телефон і побачивши до 50 пропущених і 30 смс. Я переглянула чи нема від мами і навіть зраділа бо не хотіла в такому стані з нею розмовляти і тут я почула стук у двері , то не просто стук, а хтось нагло тарабанив у двері. Я догадувалась хто це але двері не відкривала.
- --- Емілі відкрий будь ласка. Жалісно просив Том .
- --- Я не можу повірити в те , що ви зробили.
- --- Пробач . Я знаю я дебіл.
- --- Навіщо ти так зі мною? Чому потім , зарез нічого не розказав?
- --- Я боявся. Боявся , що ти мене кинеш.
- --- Але і зарез я не можу залишитись з тобою?
- --- Я розумію. Тобі важко, но постарайся мене пробачити.
- --- Мені потрібний час .
- --- Я буду чекати . Жавжди. Весь час ми розмовляли через двері.
-
- Уже пройшов майже тиждень з нашої сварки. Том кожний день присилає кар'єра з квітами до моєї квартири. В школу я не ходила , училась заочно. З Кеті я не говорила, вона усе знала , знала і нічого мені не сказала. Том говорив , що це він її попросив, але я вважаю, що гірка правда краще ніж солодка брехня. Том не раз приходив до мене , но весь час проводив на лєснєчнай площадки. Ми з ним розмовляли, мені було комфортно, хоч нас і розділяли двері. Про всю цю ситуацію мамі не слова . Так пройшов місцяь і настав час іти на випускний. Хоч я і нехотіла іти та все ж вирішила залишити, хоч якісь добрі спогади про 11 клас, не щітаючі моє кохання.
-
- На випускний я вирішила особо не наряджатися.
- Прибула я туди запізненням всі були раді мене бачити , а особливо Том. Чесно кажучи поїхала я туди тільки заради нього, заради нас. Він не втрачав шансу і запросив мене на танець. Час проходить і ненависть помалу згасала, розуміючи, що у цьому вина я сама.
- --- Емілі пробач. Я мав самого початку усе розповісти. Якщо ти...
- --- Тихо. Не псуй моменту. Прошепотіла Я, тим самим перебивши.
- --- Ти пробачила. З надією запитав він.
- ---- Не зовсім, мені потрібен час, але я точно знаю я без тебе не можу.
- Після цих слів ми поцілувалися.