Опинитися між двох вогнів

Я не зрозуміла толком , що сталося і в туж хвилину я почула голос Майка ---- Чшшш. Це я

---- Ти здурів я ледь спереляку не вмерла. Промовила у відповідь я.

---- Пробач я не хотів тебе налякати. Вічливо сказав він. Я просто хотів з тобою поговорити.

---- Про, що.  Промовила я і спробувала вивільниться з його рук які ще й досі тримали мене. На цей жест Майк відповів ---- А так пробач. 

---- Я хотів стобою поговорити , ідем в кафе ?Впевнено сказав він і я насторожилася хотя, навіть якби Майк промовив це невпевнено мені б все одно стало ніяково. 

Іти додому мені не хотілося тай в його пропозиції я не бачила нічого поганого, тож ми вирушили в кафе . Насамперед коли ми зайшли в приміщення він вибачився за той вечір на вечірці, коли я впала зі сходів я незрозуміла чому і він пояснив, що його сестра Ангеліна зробила це не навмисно. Від цих слів у мене впала щелепа, умовно звичайно. ---- Що твоя сестра, в шоці промовила я , по вас таки нескажеж.  Більш не про що незручне ми не говорили і мені на диво було комфортно з ним .Поївши і вдосталь насміявшись , ми вирішили покинути кафешку . Майк розплатився і я з ним вже майже дійшли до виходу як двері " Вікторії" (так звали кафе) відчинилися і зайшла банда ( Джон, Ремі і Том) . Вони так подивилися на нас а Ремі вирішив пожартувати сказавши до Майка:" куди ти ведеш мою дівчину", але по всій видимості невдало. А мій сопровождаючий тобто Майк вирішив взяти мене за руку, знаєте я неопиралася , але була проти його затії.  Ми мовчки пройшли крізь них і він додав до хлопців :" вже не твоя". В цей момент я відчула як хтось схапив мене за другу  руку це був Том. Тепер уявіть цю картину  Майк держить мене за руку з одного боку, а Том з  іншого  , я молилась щоб це був кошмар і я прокинулася, але нажаль це була реальність. Ми стояли і переглядувалися , ніхто з хлопців не відпускав мою руку і тут я невидержала і одним рухом вивільнилась від них і сказала :" Отпустіть мене обидва , ви говорите про мене як про якусь річ . Та пішли ви" . Після цієї фрази я покинула кафе . Майк щось сказав їм , щось накштаут дістали , а потім побіг за мною. Том жеж посильніше стис кулака і гримнув їм в стінку, що далі відбулося я не бачила  . Майк мене догнав і хотів заспокоїти, а я натомість послала його , може це було грубо з моєї сторони , але якби ви знали як всі мене дістали.

Ранок почався неочікувано з дзвінка мами . Я була дуже рада , адже ця розлука дає зрозуміти наскільки ти любиш людину і наскільки вона тобі дорога. 

В школу я йшла неспіша, мені не хотілося повертатися в той дурдом , та всеж вибору мені не лишалося. А сьогодні тільки вівторок думала я по дорозі до школи . Зайшовши в клас я помітила прожигаючий погляд Тома , далі я почула привіт від Майка і гучне привіт від Кеті . Підійшовши поближче до парти я помітила листівку , а точніше записочку в якій писалося:" Посміхайся, усмішка тобі більше личить" , справді ця маленька приємність змусила мене усміхатися.  В цей момент до мене підійшла, так саме підійшла і нажаль це була не Кеті з її остроумними шуточками, а на превеликий жаль Ангеліна. Я зрозуміла , що підійшла вона до мене не щоб зімною порадуватися , а навпаки. 

---- Що тобі мало Тома і Джона ? ( про Майка вона не згадала тому що незнала про той випадок у кафе, про Ремі тому що йому було байдуже на мене і на той спор, а про Джона вона згадала через те, що ніхто не знав про нашу домовленість.) В загалі ти в нас ....  Цю фразу Ангеліна не встигла закінчить бо її перебив Майк. Та й на це вона встигла відреагувати сказавши , що і ти  тудиж  , і вже за мить Ангеліна замахнулась дати мені пощочину ( Або як по сучасному говорять налісника або намордасника), але її зупинив Том з фразою, як вона може так принижуватись. Після цих слів вона ніби втратила дар мови і майже зі сльозами вибігла з класу, чесно мені її було шкода. Том сидів мовчки на своє місце, він не подивився ні на мене ні на Ангеліну, а на далі продовжував робити вигляд ніби все впорядку і нічого цього не відбувалося .Майк жеж запитав чи все в порядку зі мною я відповіла ,що так, але його вигляд всеодно був збентежений ,а весь клас, хммм цей клас. Вони сиділи і спостерігала за цим ніби за якимсь серіалом на їхньому місці я мабуть теж би так поступила ,але це як мінімум було не виховано.

 Коли я ішла з школи то побачила Майка на цей раз Слава Богу він не куди мене не затягував ,як було  того разу ,а спокійно запропонував мені піти в кіно . Я не побачила в цьому нічого такого тому і погодились, але не сьогодні на сьогодні мені вже вистачало пригод ,я вирішила просто піти додому і відихнути . Хтось сказав би :" не було від чого", але ви подумайте ,як мені колишній сірі миші сприймати все це.  На той час я непривертала ніякої уваги , а зараз весь час знаходжу в центрі її.

Уставши по раніше я вирішила підготуватися до походу в кіно так спочатку я мала піти до школи, але після школи я ж не могла піти до хати ,а потім .... Ну ви зрозуміли як кожна дівчина я мала виглядати шикарно, тому я надягнула плаття. Звичайно на вулиці була осінь, але воно було тепленько все сіре до коліна і нашити повер чорної тоненької ткань ніби візерунками , ну дуже красиве, до його  додала чорні ботиночки накрутила волосся підвела легенько вії так щоб було не дуже помітно ,але вони стали більш виразні та легенько під фарбувала гуви не дуже яркою помадою адже спочатку я йшла до школи. Ішовши по коридору до класу я зустріла Майка, він сказав що я шикарно виглядаю і мені це сподобалося навіть трішки засоромилась від цих слів . Зайшовши в клас я вже побачила цю трійцю тіпа банду сівши на своє місце зразу до мене промовив Джон спитав чому я така нарядна , а я  подумала що краще не розповідати що йду на побачення з Майком і тому трішечки збрехала казала що для мене кожен день у школі як свято нащо і Джон і Ремі голосно сміялися майже весь клас обернувся на нас. Вони зразу зрозуміла що я брешу і Майк вирішив взяти цю ситуацію під контролем і сказав щоб вони не переживали і я йду з ними на побачення цього я не очікувала і через це трішки засоромилась а Том встав і вийшов з класу це був неочікувано. ---Що правда сказав Джон ? ---- Так вже впевнено відповіла я. Подумавши, що нема чого соромитися адже якщо і надалі продовжувати спілкування то треба бути трішки відвертішую.