Неочікувана пропозиція

Я непіднімала голови і очей для мене це було так принизливо.  Я захотіла встати , але біль в нозі не дав мені це зробити .Я могла б ще довго там сидіти і принижуватись, та надімною повисла чиясь постать, я підняла свої зелені очі і побачила ні не Тома і не Ремі і навіть не Джона це був хлопець який сидів на передній парті в школі . Брюнет, карі очі, високий і брутальний я помітила тату на його ніжній шиї . Дивно йому всього 16 як він наважився на ньому, як мама дозволила його зробити. 

---- Ти в порядку? Запитав він.

---- Майже .  Відповіла я з гарною посмішкою .

---- Піднятись можеж.  Продовжив Майк ( так його звали).

---- Начебто . Сказала я і попробувала піднятись, нажаль спроба була невдала і тут я відчула як хтось мене підіймає на руки і це був не Майк. Я повернула погляд і це був Том . Як же це мило на хвилинку подумала я , а потім зразу викинула ці думки з голови. ---- Він такий мускулистий так Емілі візьми себе в рукі. Зайшовши в кімнату він дивився на мене такими очима і я вже невитримувала тому вирішила перебити цей момент і сказала

---- Може ти мене поставиш .На диво він послухав. Том обережно посадив мене на диван і мовчки пішов до шкавчика я вже була готова запитати, що він робить, але побачила що в його руках аптечка. Я сиділа і спостерігала мовчки , що Том робить, знаєте я з ним мало знайома , але він був зовсім іншим ніж я про нього розповідали . Ми сиділи в тишині і її першим порушив він .

---- Я мало тебе знаю , але впевнений, що ти роздява і як можна бути такою розсіяною .

---- Що ? Обурливо сказала я.

---- Все можеж іти. Промовив Том.

---- Навіщо ти себе так поводиш . Як мала дитина . Ти привів  мене сюди , а зарез проганяєш. 

---- Я тобі нічого не обіцяв . Відказав він.

---- То чому ти забрав мене від Майка. З цікавістю додала я.

---- Не будуй ілюзій з великою посмішкою сказав він і покинув кімнату. 

Я нахмурилась чесно навіть не розуміла чому . Він зарозумілий і самовдоволений, я зразу поставила собі ціль, що з ним спілкування не потрібно продовжувати . Після цих думок я направилась до виходу. Я вже вийшла  з будинку і була готова покинути цю вечірку але відчуваю як хтось торкнувся до мого плече, знайте мені вже набридли ці дотики ,ця незвіданість, мені так хотілося просто зануритись під теплу ковдру і забути що сьогодні сталося. 

----  Ти вже йдеш?  По голосу я зрозуміла що це був Майк.

Я я відповіла що так, але він сказав, що хочеш підвезти мене я звичайно ж відмовилась ,а він почав наполягати я не розуміла, що він хоче його взагалі майже не знала і тому насторожилася. я чітко відмовила , Майк звичайно ж образився але сказав що завтра ми ще побачимося не знаю як це прозвучало якось насторожуючи ,або як погроза, але вже на той час мені було байдуже. Швидко дійшовши до своєї квартири я бігом переодягнувшись змила весь макіяж і занурилась  під теплу ковдру. Я миттю відключилась незважаючи на те що сьогодні трапилось. Надиво неділя швидко прилетіла за цей день до мене зателефонувала мама, я була рада її чути ,але ображена що вона покинула мене та все ж вона моя мама.

Ранок понеділка . Було дуже важко встати , тому прокинулася я за 3 будильником. Зібралася я швидко. Вдягнула джинси і в'язану кофту, взула кеди і накинула на верх камезельку, волосся вирішила розпустити. Не дивлячись на те, що осінь , та на вулиці було тепло. Було 8:10 як я зайшла до школи і зразу помітила Кеті . Мені хотілося запропонувати їй сісти до мене , але вона вже пересіла до Кая це той хлопець з вечірки з яким вона говорила, тому з неохотою я пішла до своєї парти. Слава Богу теї трійці ще небуло. Взявши навушникі я лягла на парту і вже менш через хвилину мене хтось потубував це був Джон як я і очікувала бо цеж з ним поідеї я мала сидіти. Він сів до мене і запитав чи можемо ми поговорити на одинці. Недіждавшись моєї відповіді Джон взяв мене за руку і повів кудись , вцю мить всі хто знаходився в класі подивились на нас. Він завів мене за комірчину і почав говорити , а я молилась щоб це небуло зізнання в кохані. 

---- Знаєш як тобі це сказати.  Почав він.  ---- Ні ти не подумай я не.

Ця його нерішучість мене виводила і я невитримавши сказала . ---- Да говори ти уже.

---- Так вибач я хотів сказати що не хочу приймати участь у спорі .

---- Ці слова мене заспокоїли і я сказала що рада. 

---- Що справді здивовано сказав він . Ми можемо бути друзями. 

---- Звичайно . Відповіла я, але наприкінці Джон додав що про цю розмову ніхто не повинен знати і для інших він і надалі ухажує за мною. В мене небуло вибору і тому я погодилась, тим паче уже мінус один подумала я.

Коли ми виходили за комірчини то зустріли Ангеліну ,я насторожилася і недарма  . На урок ми трішки запізнились і учитиля ще небуло, це дуже добре подумала я. Забігши у клас Ремі зразу запитав де ми були, "да так" віднєкнулася я , але в цей момент Ангеліна промовила що ми ховались за комірчиною і весь клас промовив О-о-о. Було важко не помітити як зтиснулись в кулакі рукі Тома. Далі все було як звичайний день у школі, Том зімною не розмовляв переважно я спілкувалася з Ремі і Джоном час від часу з Кеті. Час від часу я ловила  погляд Ангеліни на Тому, було неважко здогадатись що він їй подобається. І як такий холодний і самозакоханий хлопець може комусь подобатись . За весь день більш нічого цікавого не трапилося і я думала, що і не трапиться , але на останьому уроці коли Майк вийшов до дошки то підморгнув мені, від цього я почервоніла і це помітила не тільки я. 

Коли я поверталася додому то неочікувано мене хтось схапив, до цього я була не готова. 

Чекайте на нову частину вона буде вже дуже скоро і в ній розкриється маленька таємниця. 

Вибачте за мої помилкі і багато "я" у тексті.

ЛЮБЛЮ ВАС 😚😚😚.