Скіфське золото безмежного степу
Весна, обпалена війною
Летіла ластівка додому в Україну,
Несла на крилах радісну весну,
А прилетівши, не впізнала батьківщину,
Зруйновану, сплюндровану, в диму.
Зруйновані міста, розбиті села, горять ліси-
Тут скрізь пройшла орда,
Орда чужинців із сусідньої країни
І чорним круком тут тепер кружля війна.
На мить завмерла ластівка, забилося серденько,
Не вірячи своїм власним очам.
Що ці всі нелюди зробили з її ненькою?
За що? Чому? Навіщо з нею так?!!
А чорний крук, який над згарищем крутився,
До пташки кинувся, щоб вбить своїм пером,
Аж раптом з попелу птах-фенікс вверх піднявся
І захистив маленьку ластівку крилом.
Маленька ластівка, яка несла весну додому
Тепер кружляє над своїм гніздом,
А з нею птаха-фенікс,що повстав з руїни,
Як Україна наша рідна та її народ.
#3536 в Різне
#3443 в Сучасна проза
Відредаговано: 05.04.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
